Чоловік та жінки з села Машіуні провінції л’Аквіла у Верхньому Абруццо

Композиція відома з альбому Raccolta di Cinquanta Costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli («Зібрання п’ятдесяти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства»), виданому в Римі у 1817 році. Там вона представлена як офорт, не розмальований акварелями. У кольоровому варіанті гравюра відома з альбому, виданому в 1816 році. Львівський варіант відрізняється від неї яскравішою колористикою. На першому плані зображено дві фігури: юнака, що сидить у профіль біля каменю, граючи на дудці-піфферо, та молодої дівчини у традиційному святковому одязі, що підійшла до нього, зачарована музикою. Рукою вона торкається гілки молодого дерева з дрібними червоними плодами. Дівчина вбрана в жовто-синю сукню з оригінальними обшлагами та еполетами, довгу спідницю тих же кольорів, поверх якої пов’язаний фартух із флоральними мотивами. На голову накинута хустка, на ногах – червоні черевички з зав’язками. Юнак вбраний у синій камзол та червоний жакет, вузькі штани з гольфами; на ногах чорні черевички, на голові – широкий чорний капелюх. Дія відбувається на тлі долини з деревами, де вдалині видно абриси високого гірського хребта.
Піфферо (piffero) – духовий інструмент, різновид дудки або сурми, аналог української шоломії. У південних областях Італії називався піпітa (pipita).

Внизу справа по центру підпис автора курсивом – Pinelli, дата – 1816, далі – нерозбірливо. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору Uomo, e Donna del Paese di Masciuni, Provincia dell’Aquila, Abruzzo Ultra. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 27.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького