Назад

У художній майстерні

Якуб Ґлазнер (Яків Гласнер)

  • У художній майстерні
Основна інформація
ID
Г-V-771
Автор
Якуб Ґлазнер (Яків Гласнер)
Назва
У художній майстерні
Дата створення
1941
Країна
УРСР
Техніка
рисунок
Матеріал
папір кольоровий олівець
Розміри
41.3 x 30 см (висота x ширина)
Інформація про автора
Автор
Якуб Ґлазнер (Яків Гласнер)
Роки життя
1879–1942
Країна
Австро-Угорська імперія, Польща, УРСР
Біографія
Якуб Ґлазнер (Яків Гласнер) (пол. Jakub Glasner; 1879, Рдзавка біля Нового Тарґу – 1942, Львів) – живописець і графік єврейського походження. Народився в родині корчмаря під Новим Тарґом. Ще в середині 1890-х років разом із батьками переїхав до Бельська (нині – Бельсько-Бяла), де виріс, здобув початкову освіту та захопився живописом. Працював як маляр і графік, але залишив цю справу й розпочав мистецькі студії у Відні в 1901–1902 роках.
Після двох семестрів навчання художник переїхав до Кракова, де продовжив здобувати освіту в Академії Красних мистецтв. Там його викладачами були Юліан Фалат, Теодор Аксентович, Ян Станіславський. У 1905 році вирушив до Венеції, де вчився у Люсьєна Сімона, а згодом – до Парижа, до майстерні Теофіля-Александра Штайнлена. Після студій у Відні, Кракові, Венеції та Парижі Ґлазнер повернувся до Бельська.
У його майстерні на вул. Пястовській зосереджувалося тогочасне життя міської богеми. Митець часто їздив до Італії та Німеччини, де неодноразово експонував свої твори. Він брав участь у Першій світовій війні як солдат австрійської армії. У той час зробив близько 200 рисунків, здебільшого портретів. Після закінчення війни повернувся до Бельська. У міжвоєнний період перебував також у Львові, де на вулиці Святого Антонія, 11 (тепер – вулиця М. Заньковецької) знаходилася його майстерня.
Після початку Другої світової війни та нацистської окупації в 1939 році втік до радянського Львова. У 1940 році під прізвищем Лібідовський брав участь у виставках графіки в Києві, Харкові та Москві. Ґлазнер загинув у львівському ґетто в 1942 році.
Опис роботи
Зображено художницю в майстерні за створенням портрета. Мисткиня, одягнена у світлий халат, сидить на табуреті спиною до глядача. Вона працює над портретом більшовицького лідера Володимира Леніна. Попри ракурс зі спини, автор рисунка зумів передати напругу жінки: для неї це не творчий процес, а рутинна вимушена праця. Він акцентує увагу на деталях її постави: нахиленому вліво корпусі, правій руці з пензлем тощо. Композиційним акцентом твору виступає густе темне волосся мисткині.
Надписи та символи
Під зображенням справа авторські ініціали та дата: «J. G./ 7/3. 41».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано