Назад

Останні хвилини

Імре Ревес

  • Останні хвилини
Основна інформація
ID
Г-V-1176
Автор
Імре Ревес
Назва
Останні хвилини
Попередні атрибуції
Перша допомога
Дата створення
1930–1940-ві
Техніка
рисунок
Матеріал
папір вугілля крейда
Розміри
52 x 42.5 см (висота x ширина)
Інформація про автора
Автор
Імре Ревес
Автор мовою оригіналу
Révész Imre
Роки життя
1859–1945
Країна
Угорщина
Біографія
Імре Ревес (Révész Imre; 1859, Шаторальяуйхей (Sátoraljaújhely), Австро-Угорщина – 1945, Севлюш, тепер – Виноградів, угор. – Nagyszőlős, Закарпатська Україна). Справжнє прізвище – Чебраї (Csebrai).
Угорський живописець і графік. Народився в реформатській сім’ї в угорсько-словацькому містечку, назва якого перекладається як «Нове місце під шатром». Незабаром уся родина переїхала до теперішнього Виноградова (на той час – Нодьсьольош). Художню освіту Імре розпочав у Будапешті, пізніше продовжив у Сатмарі (Szatmár, тепер – Сату-Маре, Румунія). У 1875–1877 роках навчався у Віденській академії мистецтв у Леопольда Мюллера, а в 1878–1879 роках – в Інституті мистецтв у Будапешті. У 1879–1882 роках завершив навчання у Відні. Отримав стипендію для вдосконалення майстерності в Парижі (1882–1884), де був учнем Міхая Мункачі (Munkácsy Mihály). Створені ним у цей період живописні та графічні роботи були обрані як ілюстрації для двотомника повного зібрання віршів Шандора Петефі (Petőfi Sándor), що вийшов у Будапешті в 1900 році. Переймаючи творчу манеру Мункачі, Ревес малював жанрові сцени з народного життя, пейзажі та історичні картини в реалістичному стилі. Його роботу «Петефі серед народу» придбав Лондонський музей мистецтв.
У 1903 році Ревес почав викладати у Вищій школі образотворчих мистецтв у Будапешті. У 1921 році організував художню резиденцію в Кечкеметі (Kecskemét). Серед його учнів були майбутні засновники Закарпатської художньої школи – Йосип Бокшай (Boksay József) та Адальберт Ерделі (Erdélyi Béla). Після виходу на пенсію в 1932 році мешкав у Севлюші (тодішня Чехословаччина, а з 1939 року – Угорщина). Часто виїжджав на пленери. Кожен його ескіз та композиція свідчать про високу майстерність рисунку й впевнену графічну лінію. Художник полюбляв працювати в змішаній техніці, поєднуючи вугілля, крейду, акварель і пастель. Імре Ревес помер у вересні (за іншими даними – у лютому) 1945 року в Севлюші. Похований на реформатському цвинтарі.
Твори художника зберігаються у найбільших угорських державних зібраннях, зокрема в Угорській національній галереї, Літературному музеї імені Петефі, а також у кількох провінційних музеях Кечкеміта, Сеґеда та Дебрецена (Kecskemét, Szeged, Debrecen). В Україні роботи митця представлені в музеях Львова, Києва та Ужгорода. За твір «Вимагаємо хліба!» («Panem!») художник отримав золоту медаль на міжнародній виставці в Мюнхені в 1901 році.
Опис роботи
У композиції поєднано жанрову сцену з трагічною символікою. Внизу, на першому плані, на перероблених на ліжко ношах лежить молодий чоловік із заплющеними очима, частково вкритий ковдрою. Праворуч біля ліжка зображено жінку, яка віджимає над тазом рушник, щоб покласти його на чоло помираючому. Справа від неї стоїть стіл із пляшкою та глеком. З іншого боку до нош підійшов старший чоловік у капелюсі – його батько. Він поклав руку на плече сина й дивиться вперед, змирившись із долею. Сцена відбувається на тлі великого білого екрана, який займає більшу частину аркуша та символізує невідомість після смерті. Вгорі справа з екрана, наче це його одяг, виділяється фігура ангела – Генія Смерті з обличчям юнака. Він поклав праву руку на біле полотно, а в опущеній донизу лівій тримає лаврову гілку. На другому плані ліворуч, за екраном, зображено групу робітників у капелюхах. Вони згуртувалися для дискусії на тлі фабричних корпусів із трубами, які димлять. Очевидно, що саме на фабриці головний персонаж твору зазнав смертельної травми. Підкреслюючи соціальні засади критичного реалізму, художник доповнює їх символічними та семантичними ознаками.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано