Підсвічник одноріжковий
невідомий народний майстер
Основна інформація
- ID
- С-I-1304
- Автор
- невідомий народний майстер
- Назва
- Підсвічник одноріжковий
- Дата створення
- XVІІІ ст.
- Країна
- Україна
- Культура
- Народна
- Техніка
- різьба
- Матеріал
- дерево
- Розміри
- 145.3 x 46 x 47 см (висота x ширина x глибина)
Додатково
- Вид
- декоративно-ужиткове мистецтво
- Жанр
- релігійний
- Провенанс
- с. Бесіди, Львівська обл.
- Експозиція
- Олеський замок
Інформація про автора
Опис роботи
Майстри, які споруджували церкви, завжди враховували кількість та тривалість природного освітлення інтер’єру. Часто для підсилення таємничості, неосяжної людською уявою, вони намагалися навмисне обмежити денне світло. Це додавало містичності, коли під час богослужіння запалювали вогні свічок. Широке використання штучного освітлення в храмах сприяло появі різних за типологією та конструкцією приладів. У церковному побуті за традицією їх поділяють на «рухоме» та «нерухоме» світло.
Представлений одноріжковий дерев’яний наземний свічник за типологією належить саме до «нерухомого світла». Його архітектонічна конструкція звужується догори. Нижня частина являє собою масивну триногу, декоровану різьбленими волютами та завитками. На кожному виступі триноги майстер реалістично вирізьбив голівку херувима, обличчя яких наділені індивідуальними, дещо наївними рисами. Центральна вісь складається з чергування фігурних точених елементів. Головним акцентом композиційного вирішення пам’ятки є скульптурне зображення молодого чоловіка з книгою у правій руці. Пропорції його тіла дещо умовні, з акцентом на збільшену голову та виразне обличчя, що притаманно українській народній бароковій пластиці. У верхній частині розташована підставка, яка слугувала основою для встановлення масивної свічки.
Колористичне вирішення виробу побудоване на контрасті стриманих і водночас насичених тонів: глибокого синього, теракотово-червоного, приглушеного зеленого та білого. Таке поєднання кольорів створює враження урочистості, що гармоніювало з напівтемрявою храмового інтер’єру. Наземний одноріжковий свічник поєднав у собі риси українського бароко та народного професійного різьблення XVIII ст. Твір є чудовим прикладом фантазії тогочасних майстрів, які утилітарний предмет храмового оздоблення трансформували у складну теологічну та художню алегорію.
Представлений одноріжковий дерев’яний наземний свічник за типологією належить саме до «нерухомого світла». Його архітектонічна конструкція звужується догори. Нижня частина являє собою масивну триногу, декоровану різьбленими волютами та завитками. На кожному виступі триноги майстер реалістично вирізьбив голівку херувима, обличчя яких наділені індивідуальними, дещо наївними рисами. Центральна вісь складається з чергування фігурних точених елементів. Головним акцентом композиційного вирішення пам’ятки є скульптурне зображення молодого чоловіка з книгою у правій руці. Пропорції його тіла дещо умовні, з акцентом на збільшену голову та виразне обличчя, що притаманно українській народній бароковій пластиці. У верхній частині розташована підставка, яка слугувала основою для встановлення масивної свічки.
Колористичне вирішення виробу побудоване на контрасті стриманих і водночас насичених тонів: глибокого синього, теракотово-червоного, приглушеного зеленого та білого. Таке поєднання кольорів створює враження урочистості, що гармоніювало з напівтемрявою храмового інтер’єру. Наземний одноріжковий свічник поєднав у собі риси українського бароко та народного професійного різьблення XVIII ст. Твір є чудовим прикладом фантазії тогочасних майстрів, які утилітарний предмет храмового оздоблення трансформували у складну теологічну та художню алегорію.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького