Назад

Урочистий в’їзд польського посла до Рима в 1633 році. Аркуш ІІ

Стефано делла Белла

  • Урочистий в’їзд польського посла до Рима в 1633 році. Аркуш ІІ
Основна інформація
ID
Г-IV-850
Автор
Стефано делла Белла
Назва
Урочистий в’їзд польського посла до Рима в 1633 році. Аркуш ІІ
Дата створення
1633
Країна
Італія
Техніка
офорт
Матеріал
папір на картоні
Розміри
15.8 x 43 см (висота x ширина)
Інформація про автора
Автор
Стефано делла Белла
Автор мовою оригіналу
Stefano della Bella
Роки життя
1610–1644
Країна
Італія
Біографія
Стефано делла Белла (італ. Stefano della Bella; 1610, Флоренція – 1664, там само). Видатний італійський художник, гравер та офортист епохи раннього бароко, один із найпродуктивніших європейських графіків XVII століття. Через передчасну смерть батька юнак починав навчання у ювелірній майстерні. Близько 1623 року він перейшов до майстерні гравера Ораціо Ванні (Orazio Vanni), де опанував базову техніку створення гравюр. Згодом удосконалював техніку офорту в майстерні Реміджо Кантагалліни (Remigio Cantagallina) – наставника відомого французького майстра Жака Калло (Jacques Callot). Копіювання творів Калло значно вплинуло на формування витонченої художньої манери делла Белли.
У цей же період митець заручився патронатом сім’ї Медічі, яка підтримувала його впродовж усього життя. У 1633–1639 роках на кошти свого головного мецената – принца Лоренцо Медічі (дядька великого герцога Тосканського Фердинанда Медічі) – художник жив і навчався в Римі. Там він одразу одержав важливі замовлення та виконав численні зарисовки паркових ансамблів, вілл, палаців й античних руїн, які потім використовував у своїх гравюрах.
У Римі делла Белла познайомився з французькими графіками Ізраелем Анріе та Франсуа Ланглуа, завдяки яким 1639 року переїхав до Парижа. У Франції художник швидко здобув грандіозну популярність, налагодивши з ними, а також із провідним паризьким видавцем П’єром Марієттом, тісну та успішну співпрацю. Його офорти користувалися величезним попитом серед європейських колекціонерів. 1650 року через антиіталійські заворушення у Франції (Фронду) гравер повернувся до рідної Флоренції. У цей пізній період він значно урізноманітнив свої улюблені теми, створивши серію сцен мисливства, пейзажі з римськими руїнами та деталізовані зображення вершників.
За своє життя Стефано делла Белла створив понад тисячу унікальних офортів і тисячі малюнків. Він працював у батальній, пейзажній, анімалістичній, орнаментальній та побутовій графіці, зафіксувавши з документальною точністю події свого часу: від пишних театралізованих дійств флорентійської знаті до суворих реалій Тридцятилітньої війни та буденного життя вулиць європейських міст. Прославився ювелірно тонкими, філігранно деталізованими мініатюрними роботами.
Опис роботи
Другий аркуш фризу-панорами, що складається з шести гравюр і продовжує композицію титульного аркуша. Твір присвячений пишній дипломатичній процесії великого канцлера коронного Речі Посполитої Єжи Оссолінського до Папи Римського Урбана VIII в 1633 році. Ліворуч унизу текст: «con giubbе di velluto verde» – [у жупанах із зеленого оксамиту], що продовжує напис: «Quattro trombetti» – [четверо сурмачів], розташований під літерою «F» на титульному аркуші.
Композиція другого аркуша складається з динамічної групи з тридцяти королівських вершників-лучників, зображеної в нижній частині під двома літерами «G–H». Під рамкою в центрі напис: «G Тrenta Arcieri, vestiti di raso rosso Con archi in mano, e carabine pendenti» – [Тридцять лучників, вбраних у червоний атлас, з луками в руках та з підвішеними рушницями].
Одяг вершників демонструє сильний вплив східної, зокрема сарматської та османської, моди, яка була популярною серед шляхти. Праворуч на коні їде озброєний паж (літера «Н»). Його шолом прикрашений великими крилами, що нагадують спорядження «крилатих гусарів». За ним майорить високий військовий бунчук. Під рамкою напис: «H Paggio d'Arme, vestito di Broccato d'oro alla Persiana» – [Озброєний паж, вбраний у золоту парчу на перський манер].
Надписи та символи
На підкладному картоні ліворуч інвентарний номер: «№ Г-IV-850/ ЛДКГ».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано