Назад

Із серії «Різні дивогляди»

Стефано делла Белла

  • Із серії «Різні дивогляди»
Основна інформація
ID
Г-IV-880
Автор
Стефано делла Белла
Назва
Із серії «Різні дивогляди»
Дата створення
1642–1647
Країна
Франція
Техніка
офорт
Матеріал
папір на картоні
Розміри
8.7 x 7 см (висота x ширина)
Інформація про автора
Автор
Стефано делла Белла
Автор мовою оригіналу
Stefano della Bella
Роки життя
1610–1644
Країна
Італія
Біографія
Стефано делла Белла (італ. Stefano della Bella; 1610, Флоренція – 1664, там само). Видатний італійський художник, гравер та офортист епохи раннього бароко, один із найпродуктивніших європейських графіків XVII століття. Через передчасну смерть батька юнак починав навчання у ювелірній майстерні. Близько 1623 року він перейшов до майстерні гравера Ораціо Ванні (Orazio Vanni), де опанував базову техніку створення гравюр. Згодом удосконалював техніку офорту в майстерні Реміджо Кантагалліни (Remigio Cantagallina) – наставника відомого французького майстра Жака Калло (Jacques Callot). Копіювання творів Калло значно вплинуло на формування витонченої художньої манери делла Белли.
У цей же період митець заручився патронатом сім’ї Медічі, яка підтримувала його впродовж усього життя. У 1633–1639 роках на кошти свого головного мецената – принца Лоренцо Медічі (дядька великого герцога Тосканського Фердинанда Медічі) – художник жив і навчався в Римі. Там він одразу одержав важливі замовлення та виконав численні зарисовки паркових ансамблів, вілл, палаців й античних руїн, які потім використовував у своїх гравюрах.
У Римі делла Белла познайомився з французькими графіками Ізраелем Анріе та Франсуа Ланглуа, завдяки яким 1639 року переїхав до Парижа. У Франції художник швидко здобув грандіозну популярність, налагодивши з ними, а також із провідним паризьким видавцем П’єром Марієттом, тісну та успішну співпрацю. Його офорти користувалися величезним попитом серед європейських колекціонерів. 1650 року через антиіталійські заворушення у Франції (Фронду) гравер повернувся до рідної Флоренції. У цей пізній період він значно урізноманітнив свої улюблені теми, створивши серію сцен мисливства, пейзажі з римськими руїнами та деталізовані зображення вершників.
За своє життя Стефано делла Белла створив понад тисячу унікальних офортів і тисячі малюнків. Він працював у батальній, пейзажній, анімалістичній, орнаментальній та побутовій графіці, зафіксувавши з документальною точністю події свого часу: від пишних театралізованих дійств флорентійської знаті до суворих реалій Тридцятилітньої війни та буденного життя вулиць європейських міст. Прославився ювелірно тонкими, філігранно деталізованими мініатюрними роботами.
Опис роботи
У композиції твору представлено групу подорожніх селян із кіньми, які крокують вузькою стежкою крутого кам’янистого схилу. Ближче до переднього плану зображено масивного коня в профіль, який зупинився на складній ділянці шляху перед скелястим крутосхилом. Коня веде погонич у крислатому капелюсі. Однією рукою він тримає поводи, а іншою вказує вперед. Водночас він розмовляє з жінкою, яка обернулася до погонича, тримаючи іншого в’ючного коня. На задньому плані в центрі зображено ще одного селянина, який їде верхи на схудлій кобилі.
За допомогою дрібного, динамічного та перехресного штрихування художник бездоганно передає фактуру кам’янистих схилів, анатомію коней, складки селянського одягу та гру світлотіні. Його манера відзначається особливою витонченістю, легкістю та увагою до дрібних деталей, що є характерним для жанрових сцен XVII століття.
Гравюра була видана в Парижі близьким другом і постійним видавцем художника Ізраелем Анріе (Israël Henriet). Це засвідчує характерний вигравійований напис у правому нижньому куті відбитка під зображенням: «Israеl excud.», що є скороченням від «Israel excudit» – [Ізраель видав].
Аналогічні відбитки зберігаються в колекції Метрополітен-музею (Нью-Йорк) та інших великих графічних збірках.
Надписи та символи
Внизу праворуч під зображенням вигравійоване ім’я видавця серії гравюр: «Israеl excud.». Ліворуч на аркуші олівцем: «2600/» (далі – нерозбірливо). На підкладному картоні ліворуч під аркушем інвентарний номер галереї олівцем: «№ Г-IV-880/ ЛДКГ».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано