Назад

Пушкар біля мортири та гармати. Із серії «Збірка різноманітних елементів, вкрай необхідних для фортифікації»

Стефано делла Белла

  • Пушкар біля мортири та гармати. Із серії «Збірка різноманітних елементів, вкрай необхідних для фортифікації»
Основна інформація
ID
Г-IV-886
Автор
Стефано делла Белла
Назва
Пушкар біля мортири та гармати. Із серії «Збірка різноманітних елементів, вкрай необхідних для фортифікації»
Дата створення
1638–1643
Країна
Франція
Техніка
офорт
Матеріал
папір на картоні
Розміри
8.2 x 6.9 см (висота x ширина)
Інформація про автора
Автор
Стефано делла Белла
Автор мовою оригіналу
Stefano della Bella
Роки життя
1610–1644
Країна
Італія
Біографія
Стефано делла Белла (італ. Stefano della Bella; 1610, Флоренція – 1664, там само). Видатний італійський художник, гравер та офортист епохи раннього бароко, один із найпродуктивніших європейських графіків XVII століття. Через передчасну смерть батька юнак починав навчання у ювелірній майстерні. Близько 1623 року він перейшов до майстерні гравера Ораціо Ванні (Orazio Vanni), де опанував базову техніку створення гравюр. Згодом удосконалював техніку офорту в майстерні Реміджо Кантагалліни (Remigio Cantagallina) – наставника відомого французького майстра Жака Калло (Jacques Callot). Копіювання творів Калло значно вплинуло на формування витонченої художньої манери делла Белли.
У цей же період митець заручився патронатом сім’ї Медічі, яка підтримувала його впродовж усього життя. У 1633–1639 роках на кошти свого головного мецената – принца Лоренцо Медічі (дядька великого герцога Тосканського Фердинанда Медічі) – художник жив і навчався в Римі. Там він одразу одержав важливі замовлення та виконав численні зарисовки паркових ансамблів, вілл, палаців й античних руїн, які потім використовував у своїх гравюрах.
У Римі делла Белла познайомився з французькими графіками Ізраелем Анріе та Франсуа Ланглуа, завдяки яким 1639 року переїхав до Парижа. У Франції художник швидко здобув грандіозну популярність, налагодивши з ними, а також із провідним паризьким видавцем П’єром Марієттом, тісну та успішну співпрацю. Його офорти користувалися величезним попитом серед європейських колекціонерів. 1650 року через антиіталійські заворушення у Франції (Фронду) гравер повернувся до рідної Флоренції. У цей пізній період він значно урізноманітнив свої улюблені теми, створивши серію сцен мисливства, пейзажі з римськими руїнами та деталізовані зображення вершників.
За своє життя Стефано делла Белла створив понад тисячу унікальних офортів і тисячі малюнків. Він працював у батальній, пейзажній, анімалістичній, орнаментальній та побутовій графіці, зафіксувавши з документальною точністю події свого часу: від пишних театралізованих дійств флорентійської знаті до суворих реалій Тридцятилітньої війни та буденного життя вулиць європейських міст. Прославився ювелірно тонкими, філігранно деталізованими мініатюрними роботами.
Опис роботи
Цей твір входить до військово-освітньої серії під назвою «Recueil de diverses pièces très nécessaires à la fortification» («Збірка різноманітних елементів, вкрай необхідних для фортифікації»), виданої в 1638–1643 роках. Цей паризький період творчості делла Белли є найпліднішим у його кар’єрі.
На гравюрі детально зображено артилерійське спорядження XVII століття: дві артилерійські системи – мортиру та гармату на колісних лафетах. Вони демонструють інтерес автора до військової справи та фортифікації періоду Тридцятилітньої війни (1618–1648).
Ліворуч стоїть канонір або вартовий із довгою пікою в руці. Художник майстерно використовує тонкі штрихи для передачі об’єму дерев’яних коліс, металевих стволів гармат і фактури землі. Композиції притаманні лаконізм і значний обсяг вільного простору. Біле тло паперу можна інтерпретувати як умовне зображення неба або пустельної рівнини.
Гравюра була видана в Парижі близьким другом і постійним видавцем художника Ізраелем Анріе (Israël Henriet). Це засвідчує характерний гравійований напис у правому нижньому куті відбитка під зображенням: «Israеl excud.», що є скороченням від «Israel excudit» – [Ізраель видав]. Сам делла Белла в паризький період не підписував свої роботи італійською монограмою. Ймовірно, тому що у Франції його ім’я знали в місцевому варіанті як Етьєна де ля Бель (Étienne de la Belle).
Аналогічні відбитки зберігаються в колекції Метрополітен-музею (Нью-Йорк) та інших великих графічних збірках.
Надписи та символи
Внизу праворуч під зображенням вигравійоване ім’я видавця серії гравюр: «Israеl excud.». Ліворуч у нижньому куті аркуша олівцем: «2700». На підкладному картоні під гравюрою ліворуч інвентарний номер картинної галереї олівцем: «№ Г-IV-886/ ЛДКГ».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано