Підсвічник
невідомий народний майстер
Основна інформація
- ID
- Рз-331
- Автор
- невідомий народний майстер
- Назва
- Підсвічник
- Дата створення
- ХІХ ст.
- Країна
- Україна
- Культура
- Народна
- Техніка
- різьба
- Матеріал
- дерево
- Розміри
- 24 x 13.5 x 12 см (висота x ширина x глибина)
Додатково
- Вид
- декоративно-ужиткове мистецтво
- Жанр
- релігійний
- Провенанс
- с. Підгірці, Бродівський р-н, Львівська обл.
Інформація про автора
Опис роботи
Дерев’яний одноріжковий підсвічник зібраний по вертикальній осі з кількох виточених елементів. Конструктивно він складається зі ступінчастої конічної трилопатевої основи, яка переходить у фігурний стовбур, що завершується широкою чашею з гострим шпилем посередині.
Верхня частина підсвічника являє собою пласку, широку за діаметром таріль із невеликим бортиком, у центрі якої розташований короткий гострий шпиль для закріплення свічки. Так званий «шпичастий» тип кріплення є характерним для народних підсвічників. Витончений стовбур виточений у вигляді кількох послідовно чергованих опуклих та ввігнутих геометризованих форм класичного балясинного профілю. Цей ритмічний, симетричний візерунок стовбура є типовим прийомом токарської обробки деревини, що надає невеликому за розміром предмету відчутної пластичної виразності. Трилопатева підставка має вигляд ступінчастого конуса, що звужується догори. Основа спирається на три невеликі кулясті ніжки (дві втрачені), що дещо піднімають предмет та надають конструкції додаткової стійкості. Порівняно спрощене, дещо узагальнене моделювання форм та відсутність декоративного оздоблення вказують на роботу народного майстра, який створив свічник без претензій на вишукане різьблення. Предмет є характерним і водночас скромним зразком народного дерев’яного точеного виробу церковного вжитку, що засвідчує вміння місцевих майстрів створювати виразну пластичну форму навіть без застосування складного різьбленого декору.
Верхня частина підсвічника являє собою пласку, широку за діаметром таріль із невеликим бортиком, у центрі якої розташований короткий гострий шпиль для закріплення свічки. Так званий «шпичастий» тип кріплення є характерним для народних підсвічників. Витончений стовбур виточений у вигляді кількох послідовно чергованих опуклих та ввігнутих геометризованих форм класичного балясинного профілю. Цей ритмічний, симетричний візерунок стовбура є типовим прийомом токарської обробки деревини, що надає невеликому за розміром предмету відчутної пластичної виразності. Трилопатева підставка має вигляд ступінчастого конуса, що звужується догори. Основа спирається на три невеликі кулясті ніжки (дві втрачені), що дещо піднімають предмет та надають конструкції додаткової стійкості. Порівняно спрощене, дещо узагальнене моделювання форм та відсутність декоративного оздоблення вказують на роботу народного майстра, який створив свічник без претензій на вишукане різьблення. Предмет є характерним і водночас скромним зразком народного дерев’яного точеного виробу церковного вжитку, що засвідчує вміння місцевих майстрів створювати виразну пластичну форму навіть без застосування складного різьбленого декору.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького