Фігурка молодої людини
невідомий
Основна інформація
- ID
- Рз-2009
- Автор
- невідомий
- Назва
- Фігурка молодої людини
- Дата створення
- ХІХ ст.
- Країна
- Німеччина
- Техніка
- відлив випалювання глазурування розпис
- Матеріал
- порцеляна
- Розміри
- 11.5 см (висота)
Додатково
Інформація про автора
Опис роботи
Порцеляна – благородний і найдосконаліший вид кераміки. Вона формується із суміші різноманітних сортів глини, основу яких складає каолін. Зверху черепок покривають прозорою поливою або залишають без неї (така порцеляна зветься бісквітом). Вироби проходять щонайменше два основних етапи термічної обробки та випалюються при дуже високих температурах. Предмети тонкої кераміки вирізняються білим кольором, дзвінкістю, міцністю та здатністю просвічуватися на світлі. У виготовленні застосовують два принципово різні види декору – пластичний (рельєфний) та розпис.
Порцеляна виникла в Китаї приблизно в VI–VII століттях, де секрет її виготовлення ретельно оберігали. До Європи китайські порцелянові предмети потрапили в епоху Середньовіччя й цінувалися дорожче за золото, через що їх згодом назвали «білим золотом». Європейські майстри століттями намагалися відтворити цей матеріал, створюючи натомість крихкі, м’які імітації. Відкрити секрет майстрів Китаю вдалося лише на початку XVIII століття в Саксонії.
Перша в Європі мануфактура з виготовлення твердої порцеляни була заснована у 1710 році саксонським курфюрстом і королем Речі Посполитої Августом ІІ Сильним неподалік Дрездена, у місті Мейсен. Вона виникла завдяки розробці копалень із каоліновою глиною та винайденню порцелянової маси у 1709 році алхіміком Йоганном Фрідріхом Бетгером. Упродовж XVIII століття мануфактура переживала свій найяскравіший період розквіту. У цей час тут творили видатні майстри: Йоганн Грегор Герольд, Йоганн Готліб Кірхнер, Йоганн Йоахім Кендлер, Мішель-Віктор Асьє та інші. Це була доба сміливих експериментів, удосконалення технологій та створення знакових моделей.
Окрім усесвітньо відомої Мейсенської мануфактури, у Німеччині функціонували численні інші фабрики з виготовлення порцеляни. Насамперед варто назвати Берлінську королівську мануфактуру. Не менш популярною була продукція підприємств у Дрездені, Німфенбурзі, Фолькштедті, Людвігсбурзі, Франкенталі та Зельбі.
Утіленням витонченої культури та естетичних ідеалів німецьких порцелянових центрів є представлена статуетка, що має назву «Фігурка молодої людини» та виконана в стилі рококо. Пластична композиція виробу транслює підкреслену театральність, грацію та невимушеність аристократичного побуту XVIII століття. Кавалер представлений у вишуканій позі: його рухи сповнені легкого кокетства, а елегантний розворот корпусу надає силуету особливої динаміки. Майстерність моделювання виявляється в делікатному трактуванні деталей історичного костюма – приталеного синього камзола, жовтого жилета, зелених кюлотів та витончених черевиків із пряжками, що є класичним атрибутом придворної моди тієї епохи.
Колористичне вирішення відзначається використанням характерної для палітри рококо гами з яскравими акцентами та делікатним золоченням. Особливою тонкістю вирізняється мініатюрний розпис обличчя, який передає емоційну легкість та піднесену наївність образу. Скульптура демонструє високий рівень майстерності розпису та об’ємної пластики, репрезентуючи традицію створення камерної порцелянової скульптури для прикрашання інтер’єрів, яка в німецькому художньому середовищі набула особливої популярності та поетичного звучання.
На основі виробу міститься блідо-синя підглазурна марка, перекрита пізнішим інвентарним номером, чітка ідентифікація якої ускладнена. Стилістика фігурки та характер розпису вказують на європейське виробництво XIX століття у стилістиці рококо XVIII століття.
Порцеляна виникла в Китаї приблизно в VI–VII століттях, де секрет її виготовлення ретельно оберігали. До Європи китайські порцелянові предмети потрапили в епоху Середньовіччя й цінувалися дорожче за золото, через що їх згодом назвали «білим золотом». Європейські майстри століттями намагалися відтворити цей матеріал, створюючи натомість крихкі, м’які імітації. Відкрити секрет майстрів Китаю вдалося лише на початку XVIII століття в Саксонії.
Перша в Європі мануфактура з виготовлення твердої порцеляни була заснована у 1710 році саксонським курфюрстом і королем Речі Посполитої Августом ІІ Сильним неподалік Дрездена, у місті Мейсен. Вона виникла завдяки розробці копалень із каоліновою глиною та винайденню порцелянової маси у 1709 році алхіміком Йоганном Фрідріхом Бетгером. Упродовж XVIII століття мануфактура переживала свій найяскравіший період розквіту. У цей час тут творили видатні майстри: Йоганн Грегор Герольд, Йоганн Готліб Кірхнер, Йоганн Йоахім Кендлер, Мішель-Віктор Асьє та інші. Це була доба сміливих експериментів, удосконалення технологій та створення знакових моделей.
Окрім усесвітньо відомої Мейсенської мануфактури, у Німеччині функціонували численні інші фабрики з виготовлення порцеляни. Насамперед варто назвати Берлінську королівську мануфактуру. Не менш популярною була продукція підприємств у Дрездені, Німфенбурзі, Фолькштедті, Людвігсбурзі, Франкенталі та Зельбі.
Утіленням витонченої культури та естетичних ідеалів німецьких порцелянових центрів є представлена статуетка, що має назву «Фігурка молодої людини» та виконана в стилі рококо. Пластична композиція виробу транслює підкреслену театральність, грацію та невимушеність аристократичного побуту XVIII століття. Кавалер представлений у вишуканій позі: його рухи сповнені легкого кокетства, а елегантний розворот корпусу надає силуету особливої динаміки. Майстерність моделювання виявляється в делікатному трактуванні деталей історичного костюма – приталеного синього камзола, жовтого жилета, зелених кюлотів та витончених черевиків із пряжками, що є класичним атрибутом придворної моди тієї епохи.
Колористичне вирішення відзначається використанням характерної для палітри рококо гами з яскравими акцентами та делікатним золоченням. Особливою тонкістю вирізняється мініатюрний розпис обличчя, який передає емоційну легкість та піднесену наївність образу. Скульптура демонструє високий рівень майстерності розпису та об’ємної пластики, репрезентуючи традицію створення камерної порцелянової скульптури для прикрашання інтер’єрів, яка в німецькому художньому середовищі набула особливої популярності та поетичного звучання.
На основі виробу міститься блідо-синя підглазурна марка, перекрита пізнішим інвентарним номером, чітка ідентифікація якої ускладнена. Стилістика фігурки та характер розпису вказують на європейське виробництво XIX століття у стилістиці рококо XVIII століття.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького