Хлопчик із фруктами
Порцелянова мануфактура «Ernst Bohne Söhne»
Основна інформація
- ID
- Рз-512
- Автор
- Порцелянова мануфактура «Ernst Bohne Söhne»
- Назва
- Хлопчик із фруктами
- Дата створення
- поч. ХХ ст.
- Країна
- Німеччина
- Техніка
- відлив випалювання глазурування розпис
- Матеріал
- порцеляна
- Розміри
- 13.5 x 5.5 x 5.8 см (висота x ширина x глибина)
Додатково
Інформація про автора
Опис роботи
Порцеляна – благородний і найдосконаліший вид кераміки. Вона формується із суміші різноманітних сортів глини, основу яких складає каолін. Зверху черепок покривають прозорою поливою або залишають без неї (така порцеляна зветься бісквітом). Вироби проходять щонайменше два основних етапи термічної обробки та випалюються при дуже високих температурах. Предмети тонкої кераміки вирізняються білим кольором, дзвінкістю, міцністю та здатністю просвічуватися на світлі. У виготовленні застосовують два принципово різні види декору – пластичний (рельєфний) та розпис.
Порцеляна виникла в Китаї приблизно в VI–VII століттях, де секрет її виготовлення ретельно оберігали. До Європи китайські порцелянові предмети потрапили в епоху Середньовіччя й цінувалися дорожче за золото, через що їх згодом назвали «білим золотом». Європейські майстри століттями намагалися відтворити цей матеріал, створюючи натомість крихкі, м’які імітації. Відкрити секрет майстрів Китаю вдалося лише на початку XVIII століття в Саксонії.
Перша в Європі мануфактура з виготовлення твердої порцеляни була заснована у 1710 році саксонським курфюрстом і королем Речі Посполитої Августом ІІ Сильним неподалік Дрездена, у місті Мейсен. Вона виникла завдяки розробці копалень із каоліновою глиною та винайденню порцелянової маси у 1709 році алхіміком Йоганном Фрідріхом Бетгером. Упродовж XVIII століття мануфактура переживала свій найяскравіший період розквіту. У цей час тут творили видатні майстри: Йоганн Грегор Герольд, Йоганн Готліб Кірхнер, Йоганн Йоахім Кендлер, Мішель-Віктор Асьє та інші. Це була доба сміливих експериментів, удосконалення технологій та створення знакових моделей.
Окрім усесвітньо відомої Мейсенської мануфактури, у Німеччині функціонували численні інші фабрики з виготовлення порцеляни. Насамперед варто назвати Берлінську королівську мануфактуру. Не менш популярною була продукція підприємств у Дрездені, Німфенбурзі, Фолькштедті, Людвігсбурзі, Франкенталі та Зельбі.
Прекрасним зразком розвитку німецької художньої пластики початку XX століття є представлена порцелянова статуетка, що має назву «Хлопчик із фруктами». Сюжет твору звертається до популярної в європейському камерному мистецтві пасторальної тематики, представляючи босоногого хлопчика в граційній, невимушеній позі. Юнак вбраний у пишний кобальтово-синій плащ із витонченою золотою облямівкою та крислатий капелюх, з-під якого спадає кучеряве волосся. У лівій руці він обережно тримає стиглу золотаву грушу, а його рухи сповнені дитячої безтурботності та природної пластики. Майстерність моделювання виявляється у складній грі драперій одягу та деталізації круглої підставки, прикрашеної рельєфним золоченим орнаментом.
На денці виробу міститься чітке підглазурне синє тавро у вигляді літери «N» під п’ятизубчастою короною, яке є фірмовим знаком відомої тюринзької мануфактури «Ernst Bohne Söhne» (Рудольштадт, Німеччина). Фабрика здобула міжнародне визнання завдяки високоякісним реплікам у стилістиці Каподімонте та Дрездена. Скульптура демонструє бездоганний рівень виконання, відзначається поетичною наївністю образу й транслює витончену естетику німецької кабінетной пластики своєї доби.
Порцеляна виникла в Китаї приблизно в VI–VII століттях, де секрет її виготовлення ретельно оберігали. До Європи китайські порцелянові предмети потрапили в епоху Середньовіччя й цінувалися дорожче за золото, через що їх згодом назвали «білим золотом». Європейські майстри століттями намагалися відтворити цей матеріал, створюючи натомість крихкі, м’які імітації. Відкрити секрет майстрів Китаю вдалося лише на початку XVIII століття в Саксонії.
Перша в Європі мануфактура з виготовлення твердої порцеляни була заснована у 1710 році саксонським курфюрстом і королем Речі Посполитої Августом ІІ Сильним неподалік Дрездена, у місті Мейсен. Вона виникла завдяки розробці копалень із каоліновою глиною та винайденню порцелянової маси у 1709 році алхіміком Йоганном Фрідріхом Бетгером. Упродовж XVIII століття мануфактура переживала свій найяскравіший період розквіту. У цей час тут творили видатні майстри: Йоганн Грегор Герольд, Йоганн Готліб Кірхнер, Йоганн Йоахім Кендлер, Мішель-Віктор Асьє та інші. Це була доба сміливих експериментів, удосконалення технологій та створення знакових моделей.
Окрім усесвітньо відомої Мейсенської мануфактури, у Німеччині функціонували численні інші фабрики з виготовлення порцеляни. Насамперед варто назвати Берлінську королівську мануфактуру. Не менш популярною була продукція підприємств у Дрездені, Німфенбурзі, Фолькштедті, Людвігсбурзі, Франкенталі та Зельбі.
Прекрасним зразком розвитку німецької художньої пластики початку XX століття є представлена порцелянова статуетка, що має назву «Хлопчик із фруктами». Сюжет твору звертається до популярної в європейському камерному мистецтві пасторальної тематики, представляючи босоногого хлопчика в граційній, невимушеній позі. Юнак вбраний у пишний кобальтово-синій плащ із витонченою золотою облямівкою та крислатий капелюх, з-під якого спадає кучеряве волосся. У лівій руці він обережно тримає стиглу золотаву грушу, а його рухи сповнені дитячої безтурботності та природної пластики. Майстерність моделювання виявляється у складній грі драперій одягу та деталізації круглої підставки, прикрашеної рельєфним золоченим орнаментом.
На денці виробу міститься чітке підглазурне синє тавро у вигляді літери «N» під п’ятизубчастою короною, яке є фірмовим знаком відомої тюринзької мануфактури «Ernst Bohne Söhne» (Рудольштадт, Німеччина). Фабрика здобула міжнародне визнання завдяки високоякісним реплікам у стилістиці Каподімонте та Дрездена. Скульптура демонструє бездоганний рівень виконання, відзначається поетичною наївністю образу й транслює витончену естетику німецької кабінетной пластики своєї доби.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького