Худоба біля руїн давнього храму. Із серії «Круглі пейзажі» або «Римські пейзажі та руїни», пластина 13
Стефано делла Белла
Основна інформація
- ID
- Г-IV-925
- Автор
- Стефано делла Белла
- Назва
- Худоба біля руїн давнього храму. Із серії «Круглі пейзажі» або «Римські пейзажі та руїни», пластина 13
- Дата створення
- 1646
- Країна
- Франція
- Техніка
- офорт
- Матеріал
- папір
- Розміри
- 13.5 x 13.5 см (висота x ширина)
Додатково
- Вид
- графіка
- Жанр
- архітектурний пейзаж анімалістичний
- Сюжет
- Пейзаж
- Провенанс
- Надійшло із Львівського історичного музею, 1954
Інформація про автора
Опис роботи
Робота з серії «Круглі пейзажі», створеної художником у Парижі близько 1646 року. У цей час делла Белла перебував під патронатом кардинала Рішельє. Серія складається з 13 гравюр. У багатьох каталогізованих описах твір фігурує як робота з серії «Римські пейзажі та руїни» («Paysages et ruines de Rome»), пластина 13. Видавцем цієї серії гравюр був Франсуа Ланґлуа (François Langlois, 1589–1647), відомий як Сіартр або Шартр (Chartres). Його вважають першим видатним видавцем епохи французького бароко.
Гравюра має форму тондо – експериментального для делла Белли формату.
На передньому плані в центрі зображено стадо буйволів біля гирла річки в низовині, на тлі пагорбів морського узбережжя. Тварини відтворені з глибоким знанням анатомії. Один із буйволів лежить на землі, інші згруповані біля водойми. Праворуч на дальньому плані помітна фігура вершника, що рухається вздовж узвишшя. Композиційною домінантою другого плану є масивна напівзруйнована вежа античного храму, що височіє ліворуч. Вона поросла густою травою й чагарниками. Руїна символізує водночас велич і тлінність минулих епох.
Верхню частину тондо займає небо, вкрите легкими хмарами, передане за допомогою тонкого паралельного та перехресного штрихування. Насичені, чіткі штрихи на передньому плані поступово переходять у м’якші розмиті лінії в зображенні руїни та пагорба.
У цей пейзаж привнесені ліризм, витонченість ліній і пасторальний спокій, характерні для італійського «ідилічного пейзажу» XVII століття.
Гравюра є дзеркальним повторенням відбитку під № Г-IV-926.
Гравюра має форму тондо – експериментального для делла Белли формату.
На передньому плані в центрі зображено стадо буйволів біля гирла річки в низовині, на тлі пагорбів морського узбережжя. Тварини відтворені з глибоким знанням анатомії. Один із буйволів лежить на землі, інші згруповані біля водойми. Праворуч на дальньому плані помітна фігура вершника, що рухається вздовж узвишшя. Композиційною домінантою другого плану є масивна напівзруйнована вежа античного храму, що височіє ліворуч. Вона поросла густою травою й чагарниками. Руїна символізує водночас велич і тлінність минулих епох.
Верхню частину тондо займає небо, вкрите легкими хмарами, передане за допомогою тонкого паралельного та перехресного штрихування. Насичені, чіткі штрихи на передньому плані поступово переходять у м’якші розмиті лінії в зображенні руїни та пагорба.
У цей пейзаж привнесені ліризм, витонченість ліній і пасторальний спокій, характерні для італійського «ідилічного пейзажу» XVII століття.
Гравюра є дзеркальним повторенням відбитку під № Г-IV-926.
Надписи та символи
Внизу на відбитку ліворуч: «Stef. Della Bella jnuent. fecit.», праворуч: «F. L. D. Ciartres excud Сum Priuil. Regis Chrіst.» – [Франсуа Ланґлуа (François Langlois), відомий як Сіартр, видав за королівським привілеєм]. Вгорі на аркуші праворуч: «13». На підкладному картоні ліворуч під аркушем наклейка, на якій печатка фондів Львівського історичного музею та колишній інвентарний номер гравюри, виведений чорнилом: «Г-4690/56», вище олівцем сучасний інвентарний номер збірки галереї: «№ Г-IV-925/ ЛДКГ». Позначки олівцем на підкладному картоні ліворуч біля кута аркуша гравюри внизу: «101», праворуч: «58».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького