Назад

Август із Прима-Порта

невідомий

  • Август із Прима-Порта 1
  • Август із Прима-Порта 2
  • Август із Прима-Порта 3
  • Август із Прима-Порта 4
  • Август із Прима-Порта 5
  • Август із Прима-Порта 6
  • Август із Прима-Порта 7
  • Август із Прима-Порта 8
  • Август із Прима-Порта 9
  • Август із Прима-Порта 1
  • Август із Прима-Порта 2
  • Август із Прима-Порта 3
  • Август із Прима-Порта 4
  • Август із Прима-Порта 5
  • Август із Прима-Порта 6
  • Август із Прима-Порта 7
  • Август із Прима-Порта 8
  • Август із Прима-Порта 9
Основна інформація
ID
Рз-1911
Автор
невідомий
Назва
Август із Прима-Порта
Дата створення
кін. ХІХ ст. – поч. XX ст.
Техніка
відлив випалювання
Матеріал
неглазурована порцеляна (бісквіт)
Розміри
25.5 см (висота)
Інформація про автора
Автор
невідомий
Опис роботи
Порцеляна – благородний і найдосконаліший вид кераміки. Вона формується із суміші різноманітних сортів глини, основу яких складає каолін. Зверху черепок покривають прозорою поливою або залишають без неї (така порцеляна зветься бісквітом). Вироби проходять щонайменше два основних етапи термічної обробки та випалюються при дуже високих температурах. Предмети тонкої кераміки вирізняються білим кольором, дзвінкістю, міцністю та здатністю просвічуватися на світлі. У виготовленні застосовують два принципово різні види декору – пластичний (рельєфний) та розпис.
Порцеляна виникла в Китаї приблизно в VI–VII століттях, де секрет її виготовлення ретельно оберігали. До Європи китайські порцелянові предмети потрапили в епоху Середньовіччя й цінувалися дорожче за золото, через що їх згодом назвали «білим золотом». Європейські майстри століттями намагалися відтворити цей матеріал, створюючи натомість крихкі, м’які імітації. Відкрити секрет майстрів Китаю вдалося лише на початку XVIII століття в Саксонії.
Перша в Європі мануфактура з виготовлення твердої порцеляни була заснована у 1710 році саксонським курфюрстом і королем Речі Посполитої Августом ІІ Сильним неподалік Дрездена, у місті Мейсен. Вона виникла завдяки розробці копалень із каоліновою глиною та винайденню порцелянової маси у 1709 році алхіміком Йоганном Фрідріхом Бетгером. Упродовж XVIII століття мануфактура переживала свій найяскравіший період розквіту. У цей час тут творили видатні майстри: Йоганн Грегор Герольд, Йоганн Готліб Кірхнер, Йоганн Йоахім Кендлер, Мішель-Віктор Асьє та інші. Це була доба сміливих експериментів, удосконалення технологій та створення знакових моделей.
Окрім усесвітньо відомої Мейсенської мануфактури, у Німеччині функціонували численні інші фабрики з виготовлення порцеляни. Насамперед варто назвати Берлінську королівську мануфактуру. Не менш популярною була продукція підприємств у Дрездені, Німфенбурзі, Фолькштедті, Людвігсбурзі, Франкенталі та Зельбі.
Пластичне вирішення виробу репрезентує порцелянову репліку знаменитої шедевральної пам’ятки античної монументальної скульптури – статуї першого римського імператора Октавіана Августа (принцепса Римської імперії у 27 р. до н. е. – 14 р. н. е.). Мармуровий оригінал, що датується початком І століття н. е., був виявлений у 1863 році під час археологічних розкопок на віллі дружини імператора Лівії Друзілли в районі Прима-Порта поблизу Рима та наразі зберігається в галереї Браччо Нуово Музею К’ярамонті у Ватикані.
Використання бісквіта – неглазурованої матової порцеляни – дозволило майстру бездоганно відтворити пластичні властивості й благородну текстуру білого мармуру. Римський правитель представлений у героїзованій та ідеалізованій подобі полководця й оратора, який звертається з промовою до свого війська. Постава імператора спирається на класичний канон хіазму: вага тіла перенесена на праву ногу, тоді як ліва зігнута й ледь відведена назад. Права рука Августа піднесена у владному ораторському жесті, а через ліву перекинуто важкий військовий плащ (палудаментум).
Імператор одягнений у парадний анатомічний панцир (кірасу), деталізований складним рельєфним декором із міфологічними та алегоричними сюжетами, що прославляють божественне заступництво над Римом. Біля правої ноги правителя розміщена скульптурна опора у вигляді фігурки крилатого Амура верхи на дельфіні, що слугує безпосереднім генеалогічним натяком на божественне походження роду Юліїв від богині Венери, народженої з морської піни. Статуетка піднесена на прямокутний плінт. На нижній частині основи виробу зберігся чітко втиснений у масу номер моделі «3272».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано