Кавалер, що сидить
невідомий
Основна інформація
- ID
- Рз-1998
- Автор
- невідомий
- Назва
- Кавалер, що сидить
- Дата створення
- ХІХ ст.
- Техніка
- відлив випалювання глазурування розпис
- Матеріал
- порцеляна
- Розміри
- 26 см (висота)
Додатково
Інформація про автора
Опис роботи
Порцеляна – благородний і найдосконаліший вид кераміки. Вона формується із суміші різноманітних сортів глини, основу яких складає каолін. Зверху черепок покривають прозорою поливою або залишають без неї (така порцеляна зветься бісквітом). Вироби проходять щонайменше два основних етапи термічної обробки та випалюються при дуже високих температурах. Предмети тонкої кераміки вирізняються білим кольором, дзвінкістю, міцністю та здатністю просвічуватися на світлі. У виготовленні застосовують два принципово різні види декору – пластичний (рельєфний) та розпис.
Порцеляна виникла в Китаї приблизно в VI–VII століттях, де секрет її виготовлення ретельно оберігали. До Європи китайські порцелянові предмети потрапили в епоху Середньовіччя й цінувалися дорожче за золото, через що їх згодом назвали «білим золотом». Європейські майстри століттями намагалися відтворити цей матеріал, створюючи натомість крихкі, м’які імітації. Відкрити секрет майстрів Китаю вдалося лише на початку XVIII століття в Саксонії.
Перша в Європі мануфактура з виготовлення твердої порцеляни була заснована у 1710 році саксонським курфюрстом і королем Речі Посполитої Августом ІІ Сильним неподалік Дрездена, у місті Мейсен. Вона виникла завдяки розробці копалень із каоліновою глиною та винайденню порцелянової маси у 1709 році алхіміком Йоганном Фрідріхом Бетгером. Упродовж XVIII століття мануфактура переживала свій найяскравіший період розквіту. У цей час тут творили видатні майстри: Йоганн Грегор Герольд, Йоганн Готліб Кірхнер, Йоганн Йоахім Кендлер, Мішель-Віктор Асьє та інші. Це була доба сміливих експериментів, удосконалення технологій та створення знакових моделей.
Окрім усесвітньо відомої Мейсенської мануфактури, у Німеччині функціонували численні інші фабрики з виготовлення порцеляни. Насамперед варто назвати Берлінську королівську мануфактуру. Не менш популярною була продукція підприємств у Дрездені, Німфенбурзі, Фолькштедті, Людвігсбурзі, Франкенталі та Зельбі.
У художньому контексті розвитку цих потужних європейських центрів особливе місце посідає камерна пластика малих форм, яскравим прикладом якої є представлена робота. Пластичне вирішення виробу репрезентує витончений зразок європейської жанрової порцеляни XIX століття, виконаний у стилістиці неорококо. Сюжетна лінія твору звертається до популярних у художній кераміці образів «галантної доби» XVIII століття, відтворюючи атмосферу безтурботного аристократичного побуту та камерного пасторального сюжету.
У центрі композиції представлений молодий кавалер у святковому придворному костюмі, який невимушено сидить на стільці з вишуканою фігурною спинкою та яскраво-червоним м'яким сидінням. Його динамічна постава сповнена театральної грації: ліва рука стрімко піднесена вгору, демонструючи букет делікатних квітів, що слугує емоційним та композиційним акцентом усієї сцени. Майстер ретельно моделює деталі одягу кавалера – приталений камзол пастельно-рожевого відтінку з вилогами, жилет у дрібну квіткову мушку, з-під якого виглядають манжети сорочки, світлі кюлоти та витончені черевики. Особливу увагу привертає делікатна розробка білої напудреної зачіски з буклями та м’яке моделювання міміки обличчя, що передає піднесений, радісний настрій персонажа.
Художню виразність статуетки підсилює багате колористичне вирішення та складний пластичний декор. Праворуч від стільця розміщено великий, об’ємно виліплений кошик із пишним букетом троянд та польових квітів, виконаний у техніці шлікерного накладного ліплення. Тонке золочення вздовж краю постаменту, на деталях стільця та по бортах камзола додає виробу завершеності й блиску. На нижній частині основи виробу чітко видно втиснений у масу номер моделі «450»; інші написи складно прочитати через особливості відтиску, проте вірогідно це літери «S» і «R» та технологічна літера «m».
Порцеляна виникла в Китаї приблизно в VI–VII століттях, де секрет її виготовлення ретельно оберігали. До Європи китайські порцелянові предмети потрапили в епоху Середньовіччя й цінувалися дорожче за золото, через що їх згодом назвали «білим золотом». Європейські майстри століттями намагалися відтворити цей матеріал, створюючи натомість крихкі, м’які імітації. Відкрити секрет майстрів Китаю вдалося лише на початку XVIII століття в Саксонії.
Перша в Європі мануфактура з виготовлення твердої порцеляни була заснована у 1710 році саксонським курфюрстом і королем Речі Посполитої Августом ІІ Сильним неподалік Дрездена, у місті Мейсен. Вона виникла завдяки розробці копалень із каоліновою глиною та винайденню порцелянової маси у 1709 році алхіміком Йоганном Фрідріхом Бетгером. Упродовж XVIII століття мануфактура переживала свій найяскравіший період розквіту. У цей час тут творили видатні майстри: Йоганн Грегор Герольд, Йоганн Готліб Кірхнер, Йоганн Йоахім Кендлер, Мішель-Віктор Асьє та інші. Це була доба сміливих експериментів, удосконалення технологій та створення знакових моделей.
Окрім усесвітньо відомої Мейсенської мануфактури, у Німеччині функціонували численні інші фабрики з виготовлення порцеляни. Насамперед варто назвати Берлінську королівську мануфактуру. Не менш популярною була продукція підприємств у Дрездені, Німфенбурзі, Фолькштедті, Людвігсбурзі, Франкенталі та Зельбі.
У художньому контексті розвитку цих потужних європейських центрів особливе місце посідає камерна пластика малих форм, яскравим прикладом якої є представлена робота. Пластичне вирішення виробу репрезентує витончений зразок європейської жанрової порцеляни XIX століття, виконаний у стилістиці неорококо. Сюжетна лінія твору звертається до популярних у художній кераміці образів «галантної доби» XVIII століття, відтворюючи атмосферу безтурботного аристократичного побуту та камерного пасторального сюжету.
У центрі композиції представлений молодий кавалер у святковому придворному костюмі, який невимушено сидить на стільці з вишуканою фігурною спинкою та яскраво-червоним м'яким сидінням. Його динамічна постава сповнена театральної грації: ліва рука стрімко піднесена вгору, демонструючи букет делікатних квітів, що слугує емоційним та композиційним акцентом усієї сцени. Майстер ретельно моделює деталі одягу кавалера – приталений камзол пастельно-рожевого відтінку з вилогами, жилет у дрібну квіткову мушку, з-під якого виглядають манжети сорочки, світлі кюлоти та витончені черевики. Особливу увагу привертає делікатна розробка білої напудреної зачіски з буклями та м’яке моделювання міміки обличчя, що передає піднесений, радісний настрій персонажа.
Художню виразність статуетки підсилює багате колористичне вирішення та складний пластичний декор. Праворуч від стільця розміщено великий, об’ємно виліплений кошик із пишним букетом троянд та польових квітів, виконаний у техніці шлікерного накладного ліплення. Тонке золочення вздовж краю постаменту, на деталях стільця та по бортах камзола додає виробу завершеності й блиску. На нижній частині основи виробу чітко видно втиснений у масу номер моделі «450»; інші написи складно прочитати через особливості відтиску, проте вірогідно це літери «S» і «R» та технологічна літера «m».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького