Назад

Ваза на високому постаменті

Порцелянова мануфактура «Nast à Paris»

  • Ваза на високому постаменті 1
  • Ваза на високому постаменті 2
  • Ваза на високому постаменті 3
  • Ваза на високому постаменті 4
  • Ваза на високому постаменті 5
  • Ваза на високому постаменті 6
  • Ваза на високому постаменті 7
  • Ваза на високому постаменті 8
  • Ваза на високому постаменті 9
  • Ваза на високому постаменті 1
  • Ваза на високому постаменті 2
  • Ваза на високому постаменті 3
  • Ваза на високому постаменті 4
  • Ваза на високому постаменті 5
  • Ваза на високому постаменті 6
  • Ваза на високому постаменті 7
  • Ваза на високому постаменті 8
  • Ваза на високому постаменті 9
Основна інформація
ID
Рз-1973
Автор
Порцелянова мануфактура «Nast à Paris»
Назва
Ваза на високому постаменті
Дата створення
поч. ХІХ ст.
Техніка
відлив випалювання глазурування розпис
Матеріал
порцеляна
Розміри
20.7 см (висота)
Інформація про автора
Опис роботи
Порцеляна – благородний і найдосконаліший вид кераміки. Вона формується із суміші різноманітних сортів глини, основу яких складає каолін. Зверху черепок покривають прозорою поливою або залишають без неї (така порцеляна зветься бісквітом). Вироби проходять щонайменше два основних етапи термічної обробки та випалюються при дуже високих температурах. Предмети тонкої кераміки вирізняються білим кольором, дзвінкістю, міцністю та здатністю просвічуватися на світлі. У виготовленні застосовують два принципово різні види декору – пластичний (рельєфний) та розпис.
Порцеляна виникла в Китаї приблизно в VI–VII століттях, де секрет її виготовлення ретельно оберігали. До Європи китайські порцелянові предмети потрапили в епоху Середньовіччя й цінувалися дорожче за золото, через що їх згодом назвали «білим золотом». Європейські майстри століттями намагалися відтворити цей матеріал, створюючи натомість крихкі, м’які імітації. Відкрити секрет майстрів Китаю вдалося лише на початку XVIII століття в Саксонії.
Перша в Європі мануфактура з виготовлення твердої порцеляни була заснована у 1710 році саксонським курфюрстом і королем Речі Посполитої Августом ІІ Сильним неподалік Дрездена, у місті Мейсен. Вона виникла завдяки розробці копалень із каоліновою глиною та винайденню порцелянової маси у 1709 році алхіміком Йоганном Фрідріхом Бетгером. Упродовж XVIII століття мануфактура переживала свій найяскравіший період розквіту. У цей час тут творили видатні майстри: Йоганн Грегор Герольд, Йоганн Готліб Кірхнер, Йоганн Йоахім Кендлер, Мішель-Віктор Асьє та інші. Це була доба сміливих експериментів, удосконалення технологій та створення знакових моделей.
Окрім усесвітньо відомої Мейсенської мануфактури, у Німеччині функціонували численні інші фабрики з виготовлення порцеляни. Насамперед варто назвати Берлінську королівську мануфактуру. Не менш популярною була продукція підприємств у Дрездені, Німфенбурзі, Фолькштедті, Людвігсбурзі, Франкенталі та Зельбі.
Услід за німецькими підприємствами центри високохудожнього порцелянового виробництва стрімко розвиваються у Франції. Наприкінці XVIII – на початку XIX століття, поряд із Севрською королівською мануфактурою, особливої слави зажили приватні паризькі майстерні (так звана «паризька порцеляна» – vieux Paris), серед яких яскраво виділялося підприємство Жана-Непомуцена Наста. Вишуканим втіленням ампірної естетики цієї мануфактури є представлена ваза на високому постаменті.
Пластичне вирішення цієї пам'ятки складається з двох частин: витонченої вази у формі класичної античної амфори та високого циліндричного п’єдесталу. Корпус амфори декорований насиченим лимонно-жовтим тлом, що контрастує з білизною порцелянового черепка. Центральний фриз прикрашений витонченим поліхромним квітковим розписом у вигляді букета троянд та незабудок, вписаного в овальний медальйон із рельєфним золоченим обрамленням. Особливу архітектонічну виразність предмету надають дві бічні ручки, скульптурно змодельовані у вигляді стилізованих голів баранів (букраніїв), що є характерною ознакою стилю ампір. Нижня частина вази оформлена рельєфними білими акантовими листами з тонким проробленням прожилок.
Амфора піднесена на масивний циліндричний постамент, орнаментований вертикальними зелено-білими канелюрами на яскравому жовтому тлі та прикрашений об’ємною виліпленою гірляндою, що імітує складки задрапованої білої тканини. Нижній край п’єдесталу завершує вишуканий живописний фриз із рослинним лавровим орнаментом. Багате та ретельне золочення архітектурних обломів, кантів та скульптурних деталей підкреслює парадний, палацовий характер предмета. На нижній частині основи збережений нанесений золотою фарбою авторський напис «Nast à Paris» та числове позначення «1804».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано