Назад

Ваза подовгаста

невідомий

  • Ваза подовгаста 1
  • Ваза подовгаста 2
  • Ваза подовгаста 3
  • Ваза подовгаста 4
  • Ваза подовгаста 5
  • Ваза подовгаста 6
  • Ваза подовгаста 1
  • Ваза подовгаста 2
  • Ваза подовгаста 3
  • Ваза подовгаста 4
  • Ваза подовгаста 5
  • Ваза подовгаста 6
Основна інформація
ID
Рз-1920
Автор
невідомий
Назва
Ваза подовгаста
Дата створення
кін. ХІХ ст.
Техніка
відлив випалювання глазурування розпис
Матеріал
порцеляна
Розміри
37 см (висота)
Інформація про автора
Автор
невідомий
Опис роботи
Порцеляна – благородний і найдосконаліший вид кераміки. Вона формується із суміші різноманітних сортів глини, основу яких складає каолін. Зверху черепок покривають прозорою поливою або залишають без неї (така порцеляна зветься бісквітом). Вироби проходять щонайменше два основних етапи термічної обробки та випалюються при дуже високих температурах. Предмети тонкої кераміки вирізняються білим кольором, дзвінкістю, міцністю та здатністю просвічуватися на світлі. У виготовленні застосовують два принципово різні види декору – пластичний (рельєфний) та розпис.
Порцеляна виникла в Китаї приблизно в VI–VII століттях, де секрет її виготовлення ретельно оберігали. До Європи китайські порцелянові предмети потрапили в епоху Середньовіччя й цінувалися дорожче за золото, через що їх згодом назвали «білим золотом». Європейські майстри століттями намагалися відтворити цей матеріал, створюючи натомість крихкі, м’які імітації. Відкрити секрет майстрів Китаю вдалося лише на початку XVIII століття в Саксонії.
Перша в Європі мануфактура з виготовлення твердої порцеляни була заснована у 1710 році саксонським курфюрстом і королем Речі Посполитої Августом ІІ Сильним неподалік Дрездена, у місті Мейсен. Вона виникла завдяки розробці копалень із каоліновою глиною та винайденню порцелянової маси у 1709 році алхіміком Йоганном Фрідріхом Бетгером. Упродовж XVIII століття мануфактура переживала свій найяскравіший період розквіту. У цей час тут творили видатні майстри: Йоганн Грегор Герольд, Йоганн Готліб Кірхнер, Йоганн Йоахім Кендлер, Мішель-Віктор Асьє та інші. Це була доба сміливих експериментів, удосконалення технологій та створення знакових моделей.
Окрім усесвітньо відомої Мейсенської мануфактури, у Німеччині функціонували численні інші фабрики з виготовлення порцеляни. Насамперед варто назвати Берлінську королівську мануфактуру. Не менш популярною була продукція підприємств у Дрездені, Німфенбурзі, Фолькштедті, Людвігсбурзі, Франкенталі та Зельбі.
На багатьох провідних європейських мануфактурах наприкінці XIX століття виготовляли предмети у стилі неорококо. Пластичне вирішення цієї вази репрезентує витончений зразок європейської декоративно-ужиткової кераміки цієї доби з характерним зверненням до пишних, примхливих та асиметричних художніх форм, запозичених із мистецького арсеналу галантної доби XVIII століття.
Композиційна структура предмета відзначається динамічністю та складною архітектонікою. Подовгастий, плавно звужений донизу корпус вази піднесений на невисокий фігурний цоколь круглого перерізу, прикрашений витонченим золоченим орнаментом. Особливу декоративну виразність виробу надає складне пластичне вирішення горловини та бічних частин, суцільно оздоблених об’ємними рельєфними орнаментами та фігурними ручками у вигляді стилізованих завитків рокайля, прорізних картушів та пишного акантового листя. Ритмічні хвилясті лінії декору, підкреслені широкими мазками матового та глянцевого золочення, створюють виразну гру світлотіні на білосніжній поверхні порцеляни.
Центральне місце у візуальному вирішенні вази посідає великий мальовничий картуш, у межах якого розгортається пишний поліхромний квітковий розпис. Майстер із високою реалістичною точністю та колористичною витонченістю моделює розкішний букет, до складу якого входять великі садові троянди пурпурових та рожевих відтінків, пишні мальви, маки та дрібні польові квіти. Тонке тонування пелюсток, делікатна проробка прожилок листя та м'яка тіньова розробка надають флоральному мотиву особливої свіжості й об'єму, що гармонійно контрастує зі стриманою розкішшю золоченого обрамлення.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано