Назад

Леопард. Із серії «Різні тварини», пластина 9

Стефано делла Белла

  • Леопард. Із серії «Різні тварини», пластина 9
Основна інформація
ID
Г-IV-957
Автор
Стефано делла Белла
Назва
Леопард. Із серії «Різні тварини», пластина 9
Дата створення
1641–1647
Країна
Франція
Техніка
офорт
Матеріал
папір на картоні
Розміри
8.4 x 10.6 см (висота x ширина)
Інформація про автора
Автор
Стефано делла Белла
Автор мовою оригіналу
Stefano della Bella
Роки життя
1610–1644
Країна
Італія
Біографія
Стефано делла Белла (італ. Stefano della Bella; 1610, Флоренція – 1664, там само). Видатний італійський художник, гравер та офортист епохи раннього бароко, один із найпродуктивніших європейських графіків XVII століття. Через передчасну смерть батька юнак починав навчання у ювелірній майстерні. Близько 1623 року він перейшов до майстерні гравера Ораціо Ванні (Orazio Vanni), де опанував базову техніку створення гравюр. Згодом удосконалював техніку офорту в майстерні Реміджо Кантагалліни (Remigio Cantagallina) – наставника відомого французького майстра Жака Калло (Jacques Callot). Копіювання творів Калло значно вплинуло на формування витонченої художньої манери делла Белли.
У цей же період митець заручився патронатом сім’ї Медічі, яка підтримувала його впродовж усього життя. У 1633–1639 роках на кошти свого головного мецената – принца Лоренцо Медічі (дядька великого герцога Тосканського Фердинанда Медічі) – художник жив і навчався в Римі. Там він одразу одержав важливі замовлення та виконав численні зарисовки паркових ансамблів, вілл, палаців й античних руїн, які потім використовував у своїх гравюрах.
У Римі делла Белла познайомився з французькими графіками Ізраелем Анріе та Франсуа Ланглуа, завдяки яким 1639 року переїхав до Парижа. У Франції художник швидко здобув грандіозну популярність, налагодивши з ними, а також із провідним паризьким видавцем П’єром Марієттом, тісну та успішну співпрацю. Його офорти користувалися величезним попитом серед європейських колекціонерів. 1650 року через антиіталійські заворушення у Франції (Фронду) гравер повернувся до рідної Флоренції. У цей пізній період він значно урізноманітнив свої улюблені теми, створивши серію сцен мисливства, пейзажі з римськими руїнами та деталізовані зображення вершників.
За своє життя Стефано делла Белла створив понад тисячу унікальних офортів і тисячі малюнків. Він працював у батальній, пейзажній, анімалістичній, орнаментальній та побутовій графіці, зафіксувавши з документальною точністю події свого часу: від пишних театралізованих дійств флорентійської знаті до суворих реалій Тридцятилітньої війни та буденного життя вулиць європейських міст. Прославився ювелірно тонкими, філігранно деталізованими мініатюрними роботами.
Опис роботи
На передньому плані у профіль зображено великого хижака – леопарда. Тварина показана в русі: вона ступає праворуч, плавно переносячи вагу тіла. Художник із притаманною йому витонченістю передає пластику великої кішки. Довгий хвіст, грайливо закручений на кінці в спіраль, додає композиції декоративного ритму й динаміки. Тіло тварини щільно вкрите характерними дрібними плямами. Фактура хутра детально передана тонкими штрихами офортної голки. Фігура леопарда розміщена в лаконічному пейзажі. Під його лапами – низька лінія землі з дрібною травою. На задньому плані – силуети невисоких дерев, пагорбів і легкі контури хмар у небі. Низький горизонт підкреслює монументальність фігури тварини, що домінує в просторі.
Стефано делла Белла відомий своїм умінням точно передавати анатомію, пластику та характер тварин. Цього він навчився, спостерігаючи за ними з натури, зокрема в королівських менажеріях (ménageries) – палацових звіринцях.
Серія виконана під час перебування автора в Парижі, а її видавцем зазначено П’єра Маріетта.
Надписи та символи
Внизу на відбитку ліворуч: «9» (номер пластини). Правіше: «Stef. della Bella fecit», по центру та справа: «Cum priuilegio Mariette exc.» – [Згідно з привілеєм, видав Маріетт]. Внизу на підкладному картоні олівцем числа: «2617» і «103», а також інвентарний номер галереї: «№ Г-IV-957».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано