У картині «Пізні квіти» художник зображує гірські простори крізь квіти, точка відтворення цієї композиції знаходиться майже впритул до самих рослин. На першому плані горизонтальної композиції вздовж нижнього краю художник поміщає ряд гірських квітів, улюблені суцвіття «парасольки», які часто зустрічаємо у пейзажах такого типу, на високих стеблах, крізь які на другому плані проглядається пасмо синьо-зелених з фіолетовим гір. Вище зображена смуга неспокійного темно-синього із фіолетово-оранжевими хмарами неба. Попри очікувану напругу призахідного, передгрозового неба, атмосфера картини дуже спокійна. Художник у своїх роботах постає як тонкий колорист. Твори стають справжніми загадками через поєднання непоєднуваних кольорів, таких як жовтий, чорний, рожевий, синій і зелений, що передають стан напруги або меланхолійного споглядання, і навпаки – ліричний настрій за допомогою півтонів жовтого, фіолетового, червоного і синього кольорів, як в картині «Бурелом».