Колекція

Дон Кіхот

Вітольд Манастирський

  • Дон Кіхот 2
Основна інформація
ID
Ж-6724
Автор
Вітольд Манастирський
Назва
Дон Кіхот
Дата створення
1937
Країна
Україна
Культура
Східна Європа
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно олія
Розміри (висота x ширина, см)
191.5 x 134.5
Додатково
Інформація про автора
Автор
Вітольд Манастирський
Роки життя
1915–1992
Країна
Австро-Угорська імперія
Біографія
Вітольд Манастирський – відомий український художник, яскравий представник львівської живописної школи. Син відомого українського художника Антіна Манастирського, який фактично став його першим вчителем художньої майстерності. Початкову художню освіту Вітольд Антонович здобув у Львівській художній школі (1929–1934 рр.), а завершував навчання у Варшавській академії мистецтв (1935–1939 рр.). У 1939–1948 рр. викладав рисунок і живопис у Львівському художньо-промисловому училищі (тепер Училище прикладного мистецтва ім. І. Труша). З дня відкриття Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (з 1947 р.) Манастирський обіймав у ньому посаду викладача кафедри рисунка, з 1954 р. – доцента, а з 1968 р. – професора. З 1974 р. завідував кафедрою живопису. У 1975 р. митцеві надано почесне звання заслуженого діяча мистецтв Української PCP. Роботи художника відзначаються експресією, особливим колоризмом, пастозною та фактурною манерою виконання. Навчаючись у Варшаві, Вітольд Манастирський запозичив деякі технічні прийоми постімпресіоністів, у більшій чи меншій мірі він використовуватиме їх до 60-х років.
Опис роботи
В імпресіоністичній манері зображено двох вершників, одного на худому безхвостому коні, сам вершник також досить худий, із списом у руках і накинутим на плечі сіро-зеленим плащем. Він рухається у глиб картини, інший – верхи на ослі, досить огкруглої статури. Чоловіки рухаються кам'янистою охристо-синьою дорогою, ніби в різні сторони, перед ними сіро-чорна собака, яка перелякано притискається до землі. Позаду, ліворуч зображене поле жовто-брунатних тонів, дорога звужується до правого краю картини, оминаючи дерево. Над сюжетною сценою простягається небо фіолетово-синіх та блакитно-сірих тонів. Художник зумів передати не лише літературний сюжет, а і його саркастичний характер, через настроєво-химерний пейзаж та кумедних персонажів різної статури та в смішних одежах.