Колекція

Відпочинок

Генрик Семирадський

  • Відпочинок 2
Основна інформація
ID
Ж-897
Автор
Генрик Семирадський
Назва
Відпочинок
Дата створення
1896
Країна
Російська імперія
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно олія
Розміри (висота x ширина, см)
51 x 81
Додатково
Інформація про автора
Автор
Генрик Семирадський
Автор мовою оригіналу
Henryk Hektor Siemiradzki
Роки життя
1843–1902
Біографія
Генрик Семирадський / Генріх Семірадзький (пол. Henryk Siemiradzki) – відомий художник польського походження, представник пізнього монументального академізму; почесний член Санкт-Петербурзької, Берлінської, Римської, Паризької, Туринської академій мистецтв. Народився 12 (24) жовтня 1843 року в селі Новобілогородці поблизу Харкова (зараз смт. Печеніги Чугуївського району). Іполит та Михайлина Семірадзькі, поляки за походженням; у Харківській губернії батько майбутнього художника ніс службу в царській армії Російської імперії. Хист до малювання у Генрика проявився дуже рано, тому здобувати освіту хлопця направили до харківської гімназії. Викладачем був Дмитро Безперчий, котрий був учнем відомого художника Карла Брюллова. Та по закінченню гімназії, батько наполіг на вступі до Харківського університету на фізико-математичний факультет, проте Генрик й далі продовжує малювати. У 1864-му закінчує навчання та захищає наукову роботу на тему «Про інстинкти комах». Але подальшу долю пов’язує лише з мистецтвом і їде до Петербурга вступати в Академію мистецтв. Спочатку Семірадзького зарахували як вільного слухача, де він навчався в натурному класі, наставниками якого були Богдан Віллевальде (Bogdan Willewalde) та Карл Веніг (Karl Wenig). Та згодом, завдяки працьовитості й таланту його переводять в загальний клас, і він стає повноправним студентом академії. У перспективі це давало надію на отримання Великої золотої медалі та безкоштовне стажування за кордоном, що по закінченні Академії йому і вдалось. Зрештою, в Академії за період навчання Генрик отримував чимало відзнак за свої роботи. Спочатку поїхав у Мюнхен, там рік працював (1871) і навчався в німецького художника Карла фон Пілоті (нім. Carl (Karl) Theodor von Piloty). З 1873 року він перебуває у Римі. Пише картину «Грішниця» (1873), що експонувалася на Всесвітній виставці у Відні, де отримала Золоту медаль, і це була його перша міжнародна нагорода. Опісля картину відправили до Петербурга і за цю роботу майстру присвоїли звання академіка. У тому ж 1873-му році Семірадзький одружився з Марією Прушинською. У них народилося четверо дітей: троє хлопчиків – Болеслав, Казимеж (помер ще немовлям), Леон і донька Ванда. У 1883-му Генрик купив будинок і назавжди оселився в Римі. У 1901-му в Генрика Семірадзького діагностували агресивне онкологічне захворювання – рак язика. Помер художник у 58 років – 23 серпня 1902 р. у с. Стшалково (тепер Польща). Спочатку його поховали на варшавському кладовищі Повонзки поряд із могилами батьків, а за рік перепоховали в краківському костелі паулинів «На Скалці». Основною темою його творчості є античні сюжети, релігійні сцени, рідше портрети. Художнику було властиво театрально упорядковувати свої сцени, реалістично прописувати деталі, живописно відтворювати пейзажі та ідеалізувати момент зображення, і все це він поєднав з чимось характерним для пленерного живопису, а саме, з ідеальним відчуттям відтворювати повітряні ефекти, світло і мінливість кольорів, на які якраз і впливає світло.
Опис роботи
На тлі сонячного гірського пейзажу сцена відпочинку людей, які перебувають у тіні великого дерева. По центру – зображення жінки зі спини, яка сидить на камені; вона – темноволоса, із заплетеним догори волоссям, в якому проглядається червона стрічка; на ній туніка жовтого кольору, яка на спині та попереку яскраво освітлена сонцем. Лівою рукою жінка притримує роздягнену дитину з темним розкуйовдженим волоссям, обличчя якої звернене до глядача, але погляд спрямований у ліву сторону роботи. Справа біля них зображена у лівий профіль ще одна жінка. Вона спирається на ліву руку та у напівлежачій позі відпочиває під стовбуром дерева. Її голова злегка схилена донизу, а погляд спрямований у ліву сторону роботи. Ця жінка також темноволоса, із високою зачіскою й вплетеною туди стрічкою; на ній біла сорочка-туніка, а нижня частина її тіла покрита темною драперією. Поміж жінками на траві стоїть плетена корзина з фруктами.
Надписи та символи
Внизу праворуч підпис: «H.Siemiradzki». На звороті напис: «Dla drogiej kuzyny Ludwiki Radziszewskiej»