Колекція

Рука Ґаутами

Олександр Аксінін

  • Рука Ґаутами 2
  • Рука Ґаутами 3
Основна інформація
ID
Г-IV-4088
Автор
Олександр Аксінін
Назва
Рука Ґаутами
Дата створення
1980
Техніка
офорт
Матеріал
відбиток на папері
Розміри (висота x ширина, см)
13.1 x 9.5
Інформація про автора
Автор
Олександр Аксінін
Роки життя
1949–1985
Країна
УРСР
Біографія
Олександр Аксінін – художник-графік, один із найяскравіших представників львівської нонконформістської культури. Художник народився 2 жовтня 1949 року у Львові в родині військового картографа і працівниці-службовця львівської залізниці. Художню освіту почав здобувати у вечірній художній школі (1963–1966, Львів). У 1967–1972 роках продовжив навчання в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова за спеціальністю «Графіка». Після його закінчення служив у Радянській армії, де брав участь в оформленні експозиції військово-історичного музею. У 1974–77 роках працював художником-дизайнером у проектно-конструкторському бюро. Від 1977 року залишив офіційну службу і зайнявся виключно творчістю як вільний художник. Квартира Аксініна і його дружини, письменниці і художниці Енгеліни (Гелі) Буряковської (1944–1982), стала одним із осередків львівського неформального мистецтва, тут же проводилися і перші квартирні виставки. Олександр і Геля були добре знайомі з діячами культурного андеґраунду Москви і Ленінграду, зокрема, з Дмитром Пріговим, Віктором Кривуліним, Іллею Кабаковим та ін. У них також були дружні стосунки і з прибалтійськими художниками, зокрема, Тинісом Вінтом, з яким Олександра пов'язувало особливо глибоке творче взаєморозуміння, та польськими. Від 1974 року Аксінін брав участь у групових виставках; 1979 року його перша персональна виставка була організована в Таллінні при сприянні художника Тиніса Вінта. На початку 1980-х поет Віктор Кривулін допоміг провести кілька «квартирних» виставок художника в Ленінграді і Москві. 3 травня 1985 року, повертаючись з Таллінна, Олександр Аксінін загинув в авіакатастрофі над Золочевом неподалік Львова. Художник за життя створив 343 офорта, близько 200 листів нетиражної графіки (малюнків аквареллю, тушшю і гуашшю, в тому числі виконаних на відбитках офортів), і п'ять живописних робіт. 27 томів щоденників художника за 1965–1985 роки містять понад 200 ескізів і велику кількість малюнків-ідей, частково вони є у відкритому доступі на персональному сайті художника. У 2015 році серію офортів «Босхіана» Олександра Аксініна було включено до постійної експозиції Арт-центру Ієроніма Босха в м. Гертогенбос у Нідерландах. Твори зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, Естонському художньому музеї та у Національному художньому музеї України. У 1981 році Олександр Аксінін написав свою лаконічну автобіографію для статті Віктора Крівуліна, де він свідомо протиставив свій внутрішній світ зовнішнім подіям, а факти біографії поєднав із власним художнім та метафізичним досвідом: 1949 року начебто російська людина народилася в начебто європейському місті Львові. Православний. 1972 рік – диплом Поліграфічного інституту, за фахом графік. 1977 рік – 1-ше одкровення з супутнім відчуттям часу. 1981 рік – 2-ге одкровення з супутнім відчуттям вічності. 1979 рік – перша персональна виставка в Таллінні. 1981 рік – друга в Польщі. Все.
Опис роботи
Творчому світу Олександра Аксініна характерна згущена інтелектуальна атмосфера, сповнена «кодами естетичної інформації». Численні офорти Аксініна – це мініатюрні «філософські есе», втілені в складні системи образотворчих і літературно-словесних текстів.
Робота була зроблена в дарунок Олександру Корольову, лікареві-психіатру, шанувальникові мистецтва, близькому приятелю Олександра Аксініна.
Автор зобразив кисть руки зі складеними на долоні чотирма тонкими пальцями, назвавши її рукою Ґаутами (Будди). Очевидно, у такий спосіб він проводив духовну паралель між справжнім лікарем Корольовим та шукачем істини Ґаутамою – людиною, яка досягла Просвітлення. Корольов часто розповідав про східну філософію та релігію, при цьому активно жестикулюючи руками, які були складовою частиною його образу.  
Кисть руки, що по формі нагадує руку Корольова, закомпонована в овалі. На кожному з чотирьох складених пальців зображені очі й уста, що видають звуки (у цьому контексті твір можна розглядати як складову серії «Звуки», над якою в цей час працював Аксінін). Кістки фаланг закладені вгорі маленькими покришками, схожими на німби: одна з них, по центру, розкрита і нагадує капелюх, або платівку (натяк на те, що О. Корольов – прихильник класичної та джазової музики – колекціонує платівки). Кисть руки трактована об’ємно як скульптурна форма, кожен її елемент – окремий палець чи долоня – автономні частини загальної пластичної конструкції. По горизонталі вздовж кисті проходять дві низки трикутників – символів звуків. На одному з них, що на краю долоні зліва, – монограма художника та числа року: 19 та 80. Тлом композиції виступає невелика квадратова ніша, в яку поміщена об’ємна конструкція кисті руки. Бічні грані та відкоси ніші – у суцільному полі маленьких кружечків. Над нішею у верхньому та нижньому сегментах кульки перемежовуються з гострими конічними зубчиками. У нижньому сегменті в другому ряді більших кульок літери: AAKSININ (зліва) та цифри: 151 9 (справа). У четвертому ряді кульок цього ж сегменту літери: РУКА ГАУТАМЫ (по центру) та цифра 9 (справа).
Олександр Корольов (1946–2010). Лікар-психіатр, меценат, інтелектуал, знавець філософії, літератури, мистецтва та музики. Його помешкання на вул. Комсомольській (тепер – Братів Рогатинців) у Львові у 1960-х–80-х рр. було одним із неформальних центрів, де збиралася творча публіка. Аксінін і Корольов духовно були дуже близькі та добре розуміли одне одного.