Назад

Сцена з балади Адама Міцкевича «Лілеї» (1820)

Ян Матейко

  • Сцена з балади Адама Міцкевича «Лілеї» (1820) 2
  • Сцена з балади Адама Міцкевича «Лілеї» (1820) 3
  • Сцена з балади Адама Міцкевича «Лілеї» (1820) 4
  • Сцена з балади Адама Міцкевича «Лілеї» (1820) 5
Основна інформація
ID
Г-V-76
Автор
Ян Матейко
Назва
Сцена з балади Адама Міцкевича «Лілеї» (1820)
Назва мовою оригіналу
Scena z ballady Adama Mickiewicza «Lilije»
Дата створення
1854
Країна
Польща Австро-Угорська імперія
Техніка
рисунок
Матеріал
папір олівець
Розміри (висота x ширина, см)
15.4 x 16.2
Інформація про автора
Автор
Ян Матейко
Автор мовою оригіналу
Jan Alojzy Matejko
Роки життя
1838–1893
Країна
Польща
Біографія
Ян Алойзи Матейко (нар. 24 червня 1838 р. в Кракові – пом. 1 листопада 1893 р. там же) – відомий польський художник, графік та педагог. З 1852 року почав вивчати живопис у Краківській Школі Красних Мистецтв (зараз Академія Красних Мистецтв ім. Яна Матейка). Навчався у Войцеха Корнелія Статтлера та Владислава Лущкевича. Митець закінчив Краківську Академію Мистецтв у 1858 році та після цього ще два роки навчався в Мюнхені у Германа Аншютца, де молодий митець пережив період захоплення історичним живописом французького художника Поля Делароша. Художник брав участь у численних мистецьких виставках. Часто їздив до Парижа і Відня, бував у Празі, Будапешті, Берліні, Лондоні, Стамбулі, багатьох місцях Італії, а також приїжджав до Львова. Матейко очолив краківську Школу Красних Мистецтв у 1873 році, якою й керував до кінця життя. До числа його учнів належали такі видатні польські художники: Яцек Мальчевський, Станіслав Виспянський, Юзеф Меґоффер. Художня спадщина Яна Матейко – це понад триста живописних робіт: портретів та картин на історичну, релігійну, алегоричну тематику, а також декілька сотень графічних малюнків та ескізів. У Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького зберігаються одні з кращих творів цього видатного польського художника.
Опис роботи
Адам Міцкевич (1798–1855) написав баладу «Лілеї» (1820) за мотивом польської народної середньовічної пісні «Убила пані пана» («Pani zabiła Pana»). Ескізна робота Я. Матейка є ілюстрацією до фінальної сцени з балади, коли примара Пана – убитого своєю дружиною чоловіка, з’являється в костелі в день весілля, щоб забрати з собою у потойбічний світ невірну дружину і двох своїх братів, які сваталися до неї. В центрі динамічної багатофігурної композиції – три чоловічі фігури в середньовічному вбранні й з мечами у руках. Двоє з них (брати вбитого Пана) налякані появою третього чоловіка, який є привидом. Зліва за ними – злякана молода жінка, головна героїня поеми (Пані). Чоловік-привид (зображений праворуч у плащі) обурений тим, що відбувається. Він підносить праву руку догори та гнівно промовляє до братів і дружини-вбивці. Відображена сцена – мить до того моменту, коли все буде поховано під руїнами костелу.
Надписи та символи
Внизу посередині аркуша авторський підпис тушшю: «J. M. z P. 1854». На звороті напис: «Szkic kompozycyjny wedle poematu Mickiewicza “Lilije” “Mąż zamordowany zjawia się w kościele po niewierną żona”».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького