Близько 1779 року Іван Оброцький разом з Ігнатом Бурачинським виготовив об’ємну скульптуру головного вівтаря та амвону для костелу св. Станіслава у м. Буськ. На відміну від поширених іконографічних схем, де біля Розп’яття розміщено декілька фігур, у вівтарній композиції з костелу св. Станіслава присутні дві – Богородиця та Іоанн Богослов. У видовженій, динамічній постаті Богородиці передано драматичні та яскраві емоції. Ретельно вирізьблені різцем риси обличчя: випнуті вилиці, прямий, загострений ніс, стулені губи, краплі сліз, що котяться по щоці. У характерній манері скульптора детально пророблені дещо грубуваті, динамічні лінії складок одягу, які огортають тіло Богородиці. Театральна поза святої з відхиленою головою характеризується високою емоційністю та реалістичністю образу. Роботам І. Оброцького притаманна певна стриманість та штивність у трактуванні драперій, що можна зауважити у його творчому доробку. У цьому творі, наслідуючи творчість Йогана Георгія Пінзеля, скульптор намагався відтворити його образ Богоматері з костелу в Городенці.