Ескіз до монументального розпису на території Львівського державного шкіряного підприємства (до 1976 р. – шкіряна фірма «Світанок»)

Василь Польовий

Основна інформація

ID: Г-II-331
Автор: Василь Польовий
Назва: Ескіз до монументального розпису на території Львівського державного шкіряного підприємства (до 1976 р. – шкіряна фірма «Світанок»)
Дата створення: 1970-ті (?)
Країна: СРСР
Культура: Українське мистецтво радянського періоду
Техніка: мішана техніка
Матеріал: картон пастель темпера (?)
Розміри (висота x ширина, см): 109.5 x 84

Додатково

Вид: графіка
Жанр: символічний
Сюжет: Алегорія
Провенанс: Передано до музею від автора (В. Польового)

Інформація про автора

Автор: Василь Польовий
Роки життя: р.н.1936
Країна: СРСР, США
Біографія: Василь Польовий – український художник, живописець та графік, який належить до провідних авторів неформального мистецтва часу СРСР. Народився 22 квітня 1936 року у Кривому Розі. Батько художника Петро Родіонович Польовий працював інженером, мати Олександра Павлівна була вчителькою математики. З початком бойових дій 22.06.1941 року на території СРСР родину Польових скерували в евакуацію до Свердловської області (РРФСР). Тут майбутній художник навчався у школі, а після завершення навчання 1954 року вступив до художнього училища у Єльці. Проте митець перевівся спочатку до Таврійського художнього училища (Ленінград, РРФСР), а згодом до Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені В. І. Мухіної. Після завершення навчання переїхав у Москву, де разом з дружиною, мисткинею Юлією Подоговою, працював на художньому комбінаті. Переважно займався монументально-декоративним оформленням інтер’єрів та екстер’єрів громадських споруд та державних установ. Паралельно перебував у середовищі неформальних авторів Москви та Ленінграда, зокрема художників Дмитра Краснопєвцева, Анатолія Звєрєва, Михайла Шемякіна, Олега Целкова, Едуарда Штейнберга, Володимира Стерлігова, групою «ліанозівців», письменників Сергія Довлатова, Юрія Мамлєєва, Владлена Гаврільчіка. Брав участь у неофіційних виставках, зокрема у ФРН, Франції, Італії, ЧССР. 1965 року, під час поїздки до брата, дослідника та винахідника Рената Польового, створив великий цикл тематичних творів, пов’язаних з Україною. Частина з них експонувалась у Москві. Згодом вступив до Спілки художників СРСР. 1972 року переїхав до Львова, де працював над монументальними та станковими творами. У цей період спілкувався з представниками локального художнього середовища, зокрема Валерієм Шаленком, Михайлом Штейнбергом, Юрієм Соколовим, Охрімом Кравченком, Марґіт та Романом Сельськими, Анатолієм Сємагіним, мистецтвознавцями Григорієм Островським та Дмитром Шелестом, літератором Ігорем Клехом. 1976 року у Львові Василя Польового виключили зі Спілки художників, що фактично унеможливило професійну діяльність. Відтак мистець прийняв рішення емігрувати з СРСР до США, де й нині проживає і творить у м. Ґрінвілл (Південна Кароліна).

Опис роботи

Ескіз належить до серії проєктів розписів на території Львівського державного шкіряного підприємства (стінний розпис «Історія шкіряного виробництва» для клубу установи, 1980 р.). Як і в інших частинах-ескізах, у симультанно-стилізаційній формі автор унаочнює сцени з різних етапів підготовки матеріалів (зокрема замочування та розтягування) на різних часових етапах. У цьому ескізі автор відобразив оброблення сировини в процесі шкіряного виробництва ранньомодерного часу. Максимально точно встановити хронологічний відтинок, на якому відбуваються події, складно, адже інструменти, які використовують ремісники, були універсальними та мали широкий ужиток протягом століть. Так само й вбрання персонажів є доволі умовним. Загалом автор поєднав у одному зображенні декілька етапів виробництва та розмістив дійових осіб в умовному горбистому пейзажі. Фактично перед нами симультанна розповідь про те, як сира шкура після оброблення стає матеріалом для побутових речей, від вбрання до елементів інтер’єру (наприклад, кордобанів) чи книжкових палітурок. Шкіра була незамінним матеріалом протягом століть через стабільність виробничих процесів, що ускладнювалися виключно з точки зору механізації та введення нових хімічних сполук для оброблення (мова передусім про дублення, котре й до сьогодні часто виконують тими самими рослинними речовинами, як і багато віків тому). Суттєво, що доволі ординарна розповідь, яку можна побачити, до прикладу, у фахових навчальних виданнях з виготовлення шкіряних виробів, у Василя Польового вирішена як складна з точки зору колористики та стилізації, що апелює до практик європейського модернізму початку XX ст. Як у групі з двох майстрів, які у лівій частині роботи виконують технологічний процес, так й у групі з чотирьох ремісників, що працюють за столами, виразна динаміка й активне колірне вирішення (контрастні поєднання ультрамарину та жовто-вохристих відтінків, зеленого й червоного) сприяють активній споглядальності. Декоративність мови, якою послуговується автор, створює певну ілюстративну відстороненість.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького