На тлі соціально-політичних катаклізмів, воєн та епідемій тема чотирьох стихій – першооснов світу, які в єдності творять гармонію, стала однією з найпоширеніших у художній культурі і філософських диспутах в Європі XVII ст. В образотворчому мистецтві головні елементи світобудови – повітря, вогонь, землю і воду – відтворювали не лише наочно, а й за допомогою символів і атрибутів. Прикладом слугує картина «Натюрморт з кроликом» роботи Яна ван Кесселя (бл. 1620 – бл. 1661) зі збірки ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького. На полотні з галерейної збірки, сприйнятими згори і наче вихопленими з життєвого потоку, в загальній сріблястій тональності майстер зобразив у натуральну величину живого зайця, в’язку спаржі, розлогу капустину, різноманітні коренеплоди, над якими літають метелики. Картина є чудовим зразком властивої XVII ст. «риторичної рецептивної моделі», заснованої на знанні символіки, відчитанні культурних кодів і змістових підтекстів. Зокрема, освіченим глядачем доби бароко овочі сприймались як символ земної стихії, метелики – повітря, заєць – плодючості і нескінченності потоку життя. Характерною для епохи є «послідовна подвійна символізація», виструнчення «асоціативних символічних ланцюгів». Так, чотири першоелементи набували ціннісного змісту: земля асоціювалась зі спокоєм, силою, гідністю; повітря – душею, духом, натхненням, свободою; їхня єдність – з гармонією буття. Парна до львівської робота, датована 1655 роком, з тими ж композиційними елементами, однак зображенням кролика як трофея, зберігається в Музеї герцога Антона Ульріха у м. Брауншвейг.