Каїн

У картині з галерейної збірки Л. Джордано створив художню інтерпретацію образу Каїна, у Старому Завіті – сина першої людської пари Адама та Єви, брата Авеля. Згідно зі старозавітним переказом, Каїн започаткував землеробство, Авель – скотарство. Відповідно до 4-ї Книги Буття він убив свого брата із заздрощів, бо принесений тим дар тварин зі стада було прийнято Богом, а його дар із плодів землі – ні. Етичне осмислення сюжету у Новому Завіті зумовило тлумачення образів Каїна та Авеля як персоніфікацій віри і зневір’я, злого (Євр. 11. 4; 1 Ін. 3. 12; Іуд. 11) і доброго (Мт. 23. 35; Євр. 11. 4) життєвих шляхів. Імовірно, предметом уваги Л. Джордано став сюжет «Прокляття Каїна», представлений сценами «Каїн приймає прокляття Бога» і «Каїн утікає від обличчя Бога». Згідно із традиційною іконографією, братовбивцю змальовували жестикулюючим, з порожніми руками, як у мозаїці Палатинської каплиці або ж фресці монастиря у Дечанах (Косово), або ж зі знаряддям убивства, схованим за спиною, як у мозаїці Кафедрального собору в Монреалі. Не виключено, що художник інтерпретував сюжет «Бог дає знамення на Каїна», в якому від десниці Божої струмлять промені, що освітлюють обличчя злочинця. У львівському творі Л. Джордано відтворенню драматизму події слугують розташування постаті по «пасивній діагоналі» горизонтально подовженого формату, ламаність контурів, експресивність драперій, поєднання насичених умбрових, зеленавих, багряних тонів. Страх і зніяковіння братовбивці підкреслено позбавленістю точки опори в поставі його кремезної недолугої фігури, імпульсивно піднятою правицею, сповненим розпачу поглядом запалих очей. Враження посилюють характерні для караваджизму та учителя митця Х. де Рібери різкі контрасти світла і тіні (к’яроскуро), виокреслення яскраво освітленої постаті на чорному сяючому тлі (тенебросо). Універсалізація вбивства Авеля Каїном до масштабів абсолютного Зла візуалізована потрактуванням часопростору як світу в цілому, що підкреслюють занижена лінія горизонту й схожі на грандіозні тектонічні зсуви збурхи багряно-сірого тла. Символом смерті фізичної і духовної слугує череп у лівому нижньому куті полотна.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького