Скульптура чоловіка виконана в повен зріст у сидячій позі. Митець майстерно відтворив виснажене тіло в’язня – напруга відчувається у кожному його вигині. Обернена праворуч голова чоловіка схилилася на груди. На високе чоло, яке плавно переходить у прямий ніс, спадають пасма хвилястого волосся, відтвореного в оригінальній манері. В’язневі притаманний характерний для робіт Олендзького типаж обличчя з дещо випнутим носом, високим чолом, випуклими мигдалеподібними очима й опущеними повіками. Стулені вуста обрамлені бородою, яка опускається на випнуті груди. Образ муки та страждання застиг на обличчі чоловіка. Скульптор зобразив його із заведеними за спину м’язистими руками, ребрами, що проступають з-під шкіри та запалою черевною порожниною. Тіло в’язня огортає драперія, пронизана динамічними заломленими лініями складок. У пластиці переважає зовнішній ефект, що відчувається у позі фігури й театральності руху.