Колекція

Дівчина

Михайло Бойчук

  • Дівчина 2
  • Дівчина 3
Основна інформація
ID
ФМз-Ж-313
Автор
Михайло Бойчук
Назва
Дівчина
Дата створення
1915
Країна
Україна
Техніка
темперний живопис
Матеріал
акварель темпера папір
Розміри (висота x ширина, см)
25 x 16.8
Додатково
Інформація про автора
Автор
Михайло Бойчук
Автор мовою оригіналу
Mykhailo Boichuk
Роки життя
1882–1937
Країна
Австро-Угорська імперія
Біографія
Український художник-монументаліст, представник українського культурного ренесансу початку ХХ століття. Засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм», лідер групи «бойчукістів». Його ім'ям названо мистецький феномен, що поєднав форми народного мистецтва й спадщину Візантії та Проторенесансу. Французи називали цей напрямок Renovation Byzantine (неовізантизм). Член Наукового товариства імені Шевченка (1912), Українського наукового товариства (1917). Народився 30 жовтня 1882 року у селі Романівка, що біля Теребовлі. Михайло Бойчук здобув прекрасну мистецьку освіту завдяки підтримці митрополита Андрея Шептицького. Навчався у Львові, Відні, Кракові, а згодом – у Мюнхені та Парижі. У 1909 р. заснував власну школу-майстерню, в якій навчалися Микола Касперович, Софія Налепінська, Софія Бодуен де Куртене, Хелена Шрамм та інші. У 1911 р. повернувся до Львова, де працював як реставратор та монументаліст у Національному музеї (нині – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). У 1917 р. стає одним з професорів-засновників Української державної академії мистецтв, де очолює майстерню ікони та фрески. Один з організаторів АРМУ (1925). Найбільш значними творами, виконаними разом з учнями, були розписи на сучасну тематику Червоноармійських Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію на Хаджибейському лимані в Одесі (1927–1928) та Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935). Всі ансамблі монументального живопису не збереглися. 25 листопада 1936 р. Михайло Бойчук був заарештований і звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й керівництві національно-фашистською терористичною організацією. Художника розстріляли, а більшість творів знищили.
Опис роботи
Твір виконаний аквареллю та темперою на невеликому (менший за формат А4) аркуші паперу. Він є яскравим прикладом «Візантійського відродження» («Rénovation Byzantine»), побудова фігури нагадує таку, що ми звикли бачити на іконах. Тло та зображення сіро-зеленого кольору. Це поясне зображення дівчини. Видовжена постать розміщена правим боком до глядача. В неї схилена голова та зігнуті у ліктях обидві руки з піднятими кистями. На зворотній стороні аркушу – акварельний начерк чоловіка, витриманий у теплих тонах. Чоловік зображений із віолончеллю.