Більша частина твору виділена для анфасного портрету молодої жінки. В порівнянні із загальною поверхнею картини, голова жінки дещо поглиблена в шарі фарби та ґрунту. Обличчя портретованої різко звужується в нижній частині, підборіддя роздвоєне. Сині продовгуваті очі, прямий ніс, довга шия – нагадують ті, що ми звикли бачити на іконах. Каштанове, ледь хвилясте волосся закриває вуха. Жінка вбрана у білий одяг. Тло охристо-зелене, намічена лінія обрію. На звороті роботи – нерозбірливі написи. Більшість творів Бойчука було знищено після розстрілу його радянською владою у 1937 році. Але деякі твори Михайла Бойчука вдалося зберегти завдяки львівській художниці Ярославі Музиці, яка з 1914 року (коли М. Бойчук вимушено залишив Львів, покинувши картини у своїй майстерні) зберігала твори митця та його невеликий, але значної наукової вартості архів. Фонд Ярослави Музики зберігається у ЛНГМ. Вірогідно, те, що ми можемо бачити зараз, – це лише ескізи, підготовчі начерки до більшого.