Колекція

Композиція

Михайло Бойчук

Основна інформація

ID: ФМз-Г-V-5
Автор: Михайло Бойчук
Назва: Композиція
Дата створення: 1910-ті
Техніка: рисунок
Матеріал: папір олівець
Розміри (висота x ширина, см): 13 x 19.2

Додатково

Тип: графіка
Жанр: побутовий
Провенанс: Фонд Ярослави Музики

Інформація про автора

Автор: Михайло Бойчук
Автор мовою оригіналу: Mykhailo Boichuk
Роки життя: 1882–1937
Країна: Австро-Угорська імперія
Біографія: Український художник-монументаліст, представник українського культурного ренесансу початку ХХ століття. Засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм», лідер групи «бойчукістів». Його ім'ям названо мистецький феномен, що поєднав форми народного мистецтва й спадщину Візантії та Проторенесансу. Французи називали цей напрямок Renovation Byzantine (неовізантизм). Член Наукового товариства імені Шевченка (1912), Українського наукового товариства (1917). Народився 30 жовтня 1882 року у селі Романівка, що біля Теребовлі. Михайло Бойчук здобув прекрасну мистецьку освіту завдяки підтримці митрополита Андрея Шептицького. Навчався у Львові, Відні, Кракові, а згодом – у Мюнхені та Парижі. У 1909 р. заснував власну школу-майстерню, в якій навчалися Микола Касперович, Софія Налепінська, Софія Бодуен де Куртене, Хелена Шрамм та інші. У 1911 р. повернувся до Львова, де працював як реставратор та монументаліст у Національному музеї (нині – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). У 1917 р. стає одним з професорів-засновників Української державної академії мистецтв, де очолює майстерню ікони та фрески. Один з організаторів АРМУ (1925). Найбільш значними творами, виконаними разом з учнями, були розписи на сучасну тематику Червоноармійських Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію на Хаджибейському лимані в Одесі (1927–1928) та Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935). Всі ансамблі монументального живопису не збереглися. 25 листопада 1936 р. Михайло Бойчук був заарештований і звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й керівництві національно-фашистською терористичною організацією. Художника розстріляли, а більшість творів знищили.

Опис роботи

Глибинний зв’язок із сакральною традицією, прагнення до втілення духовного спостерігаємо у низці малюнків із зображеннями селян. Легкі нахили постатей, м’які та плавні ритми створюють атмосферу неквапливості, спокою. Мотиви, взяті з повсякденності, стають втіленням добра, внутрішньої гармонії, набувають символічного звучання. Михайло Бойчук вчив своїх учнів, що справжнє мистецтво повинно бути «виявом духовної якости як мистця, так і народу». У невеликих і, здавалося б, незавершених начерках Бойчука, залишених ніби мимохідь, насправді постає серйозний пошук нового естетичного канону – національного типу, що брав би свій початок від простодушних робіт народних майстрів і розвивався на основі спостережень реальності, без сентиментального замилування, притаманного творінням стилізаторів. Цей експонат потрапив до ЛНГМ у 1973 році разом із приватною колекцією Ярослави Музики, котра у львівський період життя художника творчо співпрацювала з ним і з колом його послідовників. Ярослава Музика мешкала в будинку на вул. Чарнецького, де була розташована майстерня Бойчука (нині вул. Винниченка, 26), вона зуміла зберегти значну кількість архівних матеріалів і деякі твори, що залишилися після переїзду художника до Києва.

Композиція

Інше