Львівський злидар (Газетяр)

Юлія Смолька

Основна інформація

ID: С-I-1982
Автор: Юлія Смолька
Назва: Львівський злидар (Газетяр)
Дата створення: 1915–1917
Країна: Австро-Угорська імперія
Техніка: відлив поліхромія
Матеріал: гіпс
Розміри (висота x ширина x глибина, см): 50.5 x 19 x 19

Додатково

Вид: скульптура 3D
Жанр: побутовий

Інформація про автора

Автор: Юлія Смолька
Автор мовою оригіналу: Julia Smolkówna
Роки життя: 1880–1944
Країна: Австро-Угорська імперія, Польща
Біографія: Юлія Смолька (1880–1944) – скульпторка, членкиня Асоціації польських мисткинь у Львові, онука відомого галицького політика Францішека Смольки. Навчалась у Львівській художньо-промисловій школі (1909–1913); згодом – у Парижі у 1913–1914 рр. У 1917–1923 рр. долучилася до львівських виставок Асоціації польських мисткинь, де її роботи отримали схвальні відгуки. Від 1925 р. викладала скульптуру в майстерні Асоціації польських мисткинь у Львові на вул. Стефана Баторія (нині – князя Романа), 12. Померла 28 липня 1944 р., похована на Личаківському цвинтарі. Мисткиня є авторкою портретних погрудь, жанрових композицій, проєктів пам’ятників, меморіальних портретних медальйонів, барельєфів, виконаних на замовлення А. Захаревича та А. Піллера й розташованих на фасадах і в інтер’єрах низки львівських споруд. Працювала в гіпсі та бронзі. Використовувала типову для 1900–1918 рр. формальну систему, в якій поєднались інспірації О. Родена, імпресіонізму, сецесії. У пізніх роботах послуговувалася художньою мовою модернізованого класицизму, «академічного реалізму», рідше – ар-деко.

Опис роботи

Вагомий пласт доробку Ю. Смольки утворюють жанрові сцени, що отримали схвальні відгуки на шпальтах тогочасних видань. До прикладу, В. Жила стверджував, що «невеликі фігурки Смольки – роботи дуже рухливі, наче постійно оповиті повітрям, оточені тремтливою вібруючою енергією». На думку С. Махнєвича, висловлену в огляді IV виставки львівських мисткинь 1921 р., «Смолька закорінена у сучасній французькій скульптурі (Роден), має багато сміливості, розмаху, відчуття об’ємів». «Досконалість в пластиці та русі» створених скульпторкою сюжетних груп відзначала Я. Томіцька в дописі про VI виставку Асоціації польських мисткинь у Львові. Втіленням у системі імпресіоністичного формотворення традиційних для європейського образотворчого мистецтва вуличних сцен – від «професій Болоньї» Аннібале Карраччі до Бартоломео Пінеллі – є «Львівський злидар» («Газетяр») (1915–1917). Характерними рисами твору є пластичне узагальнення, акцентування на посутньому, плинність форм кволого тіла, в якому з останніх зусиль жевріє життя. Виразності образу надає відтворення в наче вібруючій мерехтливій поверхні взаємодії людини із простором міста: байдужого, розкішного і злиденного, дощового, залюдненого, з гомоном натовпу, блиском ліхтарів, цокотінням каретних диліжансів, скреготом перших трамваїв. Показові перегуки плинного пластичного рішення постаті із пізніми творами О. Родена «Громадяни Кале» (1884–1888), «Пам’ятник Бальзаку» (1891–1898). Експресивністю та живописністю скульптура суголосить низці композицій З. Курчинського, який 1908 р. повернувся до Львова, на виставках 1909–1918 рр. показав понад 100 станкових робіт, здобув замовлення і визнання.

Надписи та символи

На цоколі підпис: «J. Smo…».

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького