Композиція відома у варіанті 1816 року, поміщеному в альбом під назвою Raccolta di 50 costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli (Зібрання 50-ти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства), виданого у Римі в 1817 році Джованні Скуделларі. Основою для даного твору послужив інший графічний твір авторства неаполітанського художника Алессандро д’Анна 1791 року, що зберігається, зокрема, у Museo Nazionale di San Martino. А. д’Анна помер у 1810 році, і його роботи стали, очевидно, доступними для Бартоломео Пінеллі. Художник фактично копіює композицію Алессандро д’Анна. Однак сам образ жінки у Пінеллі більш витончений, на відміну від «потужної матрони» неаполітанця. Представлена знатна дама, її головний убір, розкішний одяг, намисто на шиї. У такому ж дорогому вбранні і маленька дівчинка, що йде поруч. На дальньому плані фрагмент міста з високою вежею. У назві вказане місто П’єдімонте д’Аліфо (д’Аліфе), що знаходилося в глибині провінції Терра ді Ляворо (тепер – провінція Кампанія). У колористиці автор використовує яскраві фарби (одяг людей) та приглушені тони при трактуванні крон дерев, кущів та дальнього плану композиції.