Дана гравюра використана в альбомі Nuova Raccolta di Cinquanta costumi pittoreschi incisi di acqua forte, виданому в Римі у 1817 році. Пізніше композицію з центральним образом дояра кіз автор повторює у 1819 році, називаючи свою роботу Il capraro di Tivoli (Козопас з Тіволі). Однак там поруч з дояром сидить молода дівчина з козенятком на колінах, а юнак доїть козу, дивлячись на неї. У львівській роботі юнак, доячи козу, дивиться на глядача. Поруч з козою козенятко, на другому плані зліва – дві інші кози. Передній план підкреслює скелястий крутий берег справа, з якого звисають зелені гілки дерев. Колористика у приглушених тонах. Яскравими кольорами виділені лише сподні, пас та шалик козопаса, які акцентують його фігуру на передньому плані.