Вперше роботу під назвою La Carità dei Frati – дослівно Милосердя братів (капуцинів) – Пінеллі виконав для альбому Raccolta di cinquanta costumi pittoreschi (Collection of fifty picturesque costumes engraved in strong water), виданому в 1809 році. В тій композиції детально пророблені архітектурні елементи, що документують вхідну браму конкретного монастиря у Римі. Гравюра 1809 року була повторена в альбомі Pittoreskes Italien, виданому 1840 року в Ляйпціґу. Представлена у львівській колекції робота у дещо зміненому варіанті відома з 1816 року з альбому Nuova Raccolta di Cinquanta costumi pittoreschi incisi di acqua forte. На гравюрі зображено, як чернець-капуцин, стоячи на порозі перед хвірткою монастиря, розливає з дзбану гарячу зупу для злидарів і немічних, серед яких міські босяки, каліки, мати з дітьми. Робота виконана легким, швидким рисунком, розфарбована контрастними акварельними фарбами, де крім яскравих кольорів – жовтого, червоного, синього, – художник використовує коричневий та світло-сірий кольори. Ченці-капуцини – Орден Братів Менших Капуцинів (Ordo Fratrum Minorum Capucinorum) – католицький орден, що відділився від францисканців у XVI столітті. Капуцини відзначалися доброчинністю та аскетизмом. Їхній одяг складався з коричневого габіту (англ. soutane) з пришитим до нього каптуром, мотузки з вузлом на поясі (символ непорушності обітниць), сандалів на босоніж.