Назад

Проповідь на площі

Бартоломео Пінеллі

  • Проповідь на площі 2
  • Проповідь на площі 3
Основна інформація
ID
Г-IV-1722
Автор
Бартоломео Пінеллі
Назва
Проповідь на площі
Назва мовою оригіналу
La Predica in Piazza
Дата створення
1816
Техніка
офорт акварель
Матеріал
папір
Розміри (висота x ширина, см)
10.2 x 16.1
Інформація про автора
Автор
Бартоломео Пінеллі
Автор мовою оригіналу
Bartolomeo Pinelli
Роки життя
1781–1835
Країна
Італія
Біографія
Бартоломео Пінеллі (1781, Рим – 1835, там само). Італійський рисувальник, гравер, скульптор, син кераміста Дж. Б. Пінеллі. Народився в районі Трастевере (за Тибром). Вчився в Болоньї, згодом в Академії Св. Луки в Римі. Відвідував Академію Феліче Джані – художника класичного напрямку, від якого успадкував манеру рисунка. На початку ХІХ ст. митець звертався до гравюр епохи Відродження (зокрема до творів Маркантоніо Раймонді), переводячи свої рисунки в офорти та літографії. 1809 року Пінеллі створив першу серію офортів, розмальованих аквареллю – Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Альбом перевидавався 1814 та 1815 рр. Згодом, 1816 року вийшла нова версія альбому – Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Більшість львівських гравюр – саме з цієї серії. Основна тема творчості художника – жанрові сцени (Costumi), побачені ним у Римі, Неаполі, провінціях Абруццо і Молізе. Гравюри Пінеллі мають не лише художню цінність, але й несуть важливу етнографічну інформацію. У 1820–30-х рр. художник створив рисунки та гравюри до поем Торквато Тассо (1827–1829) та роману Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот» (1834). Одна з найбільш відомих серій рисунків Пінеллі – «Сім пагорбів Рима» (1827–1830). Твори митця зберігаються в багатьох італійських музеях, а також у збірках інших країн.
Опис роботи
Вперше роботу під назвою La Predica in Piazza Б. Пінеллі виконав у серії Costumi di Roma в 1815 р. для альбому Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»), виданому в 1816 році у видавництві Nicola de Antoni impresse, Ignazio Pavon Offre e Dedica, Roma 1816 (перевидано у 1817 р.). У львівській гравюрі на відміну від першого її варіанту менше уваги приділено архітектурним деталям, а перед проповідником менший натовп. Натомість сам монах-капуцин, що виголошує проповідь на подіумі і притримує рукою хрест з Розп’яттям, показаний переконливим експресивним оратором (на відміну від попередньої гравюри, де проповідник – спокійний монах-старець). Обабіч нього стоять на колінах двоє братів-капуцинів з каптурами на головах, які тримають в руках ліхтарі з лампадами. Справа – захоплена проповіддю екзальтована публіка, де представлені люди різних станів, а на першому плані – безногий каліка. Робота виконана легким, швидким рисунком, розфарбована контрастними акварельними фарбами, де автор активно використовує коричневий та світло-сірий кольори, лише фігури справа розмальовує яскравими кольорами.
Ченці-капуцини – Орден Братів Менших Капуцинів (Ordo Fratrum Minorum Capucinorum) – католицький орден, що відділився від францисканців у XVI столітті. Капуцини відзначалися доброчинністю та аскетизмом. Їхній одяг складався з коричневого габіту (англ. soutane) з пришитим до нього каптуром, мотузки з вузлом на поясі (символ непорушності обітниць), сандалів на босоніж.
Надписи та символи
Внизу зліва підпис автора курсивом – Pinelli та нерозбірливо вказана дата – 1816. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору La Predica in Piazza. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 21.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького