Ескіз до монументальної роботи, де в символічній формі подано традиційну візуальну та побутову культуру одного з самоїдських народів. Образний підхід, який художник використав у розбудові композиції, поєднує засади первісного мистецтва та практик, суголосних іконопису, включно з ієрархічністю, позачасовим хронотопом та симультанністю. У центрі композиції розташовано житло на кшталт яранги, вкритої шкурами. Одна з її частин є прозорою та відкриває для глядача побутову сцену всередині житла. Зображена група людей зібралася навколо вогню. Один із персонажів, ієрархічно виділений висотою, читає газету. Серед них зображено їздового собаку (вірогідно, перед чи невдовзі після щеніння). З правого боку відтворено рибалку у традиційному строї з характерним орнаментуванням, який стоїть у човні та тримає у руках рибу (ймовірно, білугу (лат. Huso huso), або ж іншого представника родини осетрових). За спиною цього персонажа зображено судноплавний засіб, найімовірніше буксир криголамного типу. Зліва від нього розташовано фігури оленя, собаки та двох оленярів у народному верхньому одязі для холодної пори року, зокрема в малиці та ягушці. Під цією групою розміщено силуети тварин, що населяють цей регіон – лося, кречета, ведмедя, дикого кабана, лисиці, зайця, куниці та невстановленого птаха. У лівій частині композиції зображено перегони на оленях, тогочасний багатоквартирний будинок на палях та дві групи людей. Одна з груп відтворена на березі поруч з агітатором. Він тримає червоний прапор з написами, виконаними, ймовірно, золотими нитками, та немов стоїть на олені. Інша ж група перебуває у човнах, що відходять у бік стилізованих споруд. Колорит, застосований автором, теплий, у ньому переважають охристі відтінки. Весь простір композиції заповнений відсилами до традиційного народного мистецтва, а стилізація суголосна з розписами бубнів шаманів, зокрема у лівому верхньому куті є фрагмент розпису з архаїчним зображенням людини.