Міфологічна сцена. Жертвоприношення цапа

Клод Мішель (Клодіон)

Основна інформація

ID: С-II-116
Автор: Клод Мішель (Клодіон)
Назва: Міфологічна сцена. Жертвоприношення цапа
Дата створення: 1784
Країна: Франція
Культура: Новий час
Техніка: лиття
Матеріал: бронза
Розміри (висота x ширина, см): 21 x 50.5

Додатково

Вид: скульптура (рельєф) скульптура (плакета)
Жанр: міфологічний
Сюжет: Діонісії. Жертвоприношення цапа
Провенанс: Збірка Львівської міської галереї

Інформація про автора

Автор: Клод Мішель (Клодіон)
Роки життя: 1738–1814
Країна: Франція
Біографія: Клод Мішель (Клодіон) (20 грудня 1738, Нансі – 29 березня 1814, Париж) – французький скульптор, представник камерного напряму неокласицизму. Належав до династії лотаринзьких скульпторів. Перші уроки майстерності отримав у батька Томаса Мішеля – придворного скульптора прусського короля. Згодом у Парижі навчався у відомого скульптора Жана-Батиста Пігаля. У 1759 і 1761 рр. відповідно здобув головний приз і срібну медаль Королівської Академії живопису і скульптури. У 1762 р. переїхав до Риму, де упродовж дев’яти років вивчав античне мистецтво. Вишукана пластичність творів Клодіона, переважно зображень німф, еротів, сатирів, вакханок, здобула йому популярність, замовлення і професійне визнання. Після повернення до Франції у 1771 р. скульптора було обрано в члени Королівської Академії живопису і скульптури. Окрім робіт на сюжети «галантної міфології», Клодіон є автором портретів, композиції «Клеопатра, що помирає», моделей статуеток для Севрської мануфактури, малюнків плакеток, ваз і канделябрів. Майстер працював у мармурі, бронзі, теракоті. Свої твори тиражував, вони надходили у продаж, що було новацією для його часу.

Опис роботи

На бронзовій плакеті, виконаній Клодіоном у 1784 р., у зрілий період творчості, зображено сцену жертвоприношення цапа під час Діонісій. Діонісії (Великі, Малі, Ленії) – одне з основних свят у Стародавній Греції на честь бога виноробства і продуктивних сил природи, покровителя театру, релігійного екстазу та творчого натхнення Діоніса. Святкування супроводжувалися трагедіями, комедіями, маскарадами, фалічною ходою, змаганнями поетів, бенкетами, жертвоприношенням цапа. Особливістю потрактування сюжету у роботі французького майстра є поєднання неокласичної архітектоніки з грайливістю, пластичністю і вишуканістю рококо. Так, композицію організовано чітким, майже музичним ритмом, започаткованим «крещендо» одноманітних, відтворених у профіль постатей фавнів з ріжками й кошиками стиглих плодів. Кульмінацією дії та ритмічною паузою слугує зображення у центрі, у його верхній частині, фронтального лику Діоніса, а внизу жертвоприношення цапа. Композицію завершує сцена пронизаних колоподібним рухом бурхливих веселощів, що віддзеркалюють злиття із силами природи та виром природних стихій.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького