Назад

Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха)

Клод Мішель (Клодіон)

  • Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха) 2
  • Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха) 3
  • Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха) 4
  • Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха) 5
  • Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха) 6
  • Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха) 7
  • Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха) 8
  • Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха) 9
  • Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха) 10
  • Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха) 11
Основна інформація
ID
С-I-610
Автор
Клод Мішель (Клодіон)
Назва
Тріумф Вакха (або Дитинство Вакха)
Назва мовою оригіналу
L'Enfance de Bacchus ou le Triomphe de Bacchus
Дата створення
2 пол. XVIII ст.
Країна
Франція
Техніка
відлив
Матеріал
бронза
Розміри (висота x ширина x глибина, см)
39 x 24 x 20
Інформація про автора
Автор
Клод Мішель (Клодіон)
Роки життя
1738–1814
Країна
Франція
Біографія
Клод Мішель (Клодіон) (20 грудня 1738, Нансі – 29 березня 1814, Париж) – французький скульптор, представник камерного напряму неокласицизму. Належав до династії лотаринзьких скульпторів. Перші уроки майстерності отримав у батька Томаса Мішеля – придворного скульптора прусського короля. Згодом у Парижі навчався у відомого скульптора Жана-Батиста Пігаля. У 1759 і 1761 рр. відповідно здобув головний приз і срібну медаль Королівської Академії живопису і скульптури. У 1762 р. переїхав до Риму, де упродовж дев’яти років вивчав античне мистецтво. Вишукана пластичність творів Клодіона, переважно зображень німф, еротів, сатирів, вакханок, здобула йому популярність, замовлення і професійне визнання. Після повернення до Франції у 1771 р. скульптора було обрано в члени Королівської Академії живопису і скульптури. Окрім робіт на сюжети «галантної міфології», Клодіон є автором портретів, композиції «Клеопатра, що помирає», моделей статуеток для Севрської мануфактури, малюнків плакеток, ваз і канделябрів. Майстер працював у мармурі, бронзі, теракоті. Свої твори тиражував, вони надходили у продаж, що було новацією для його часу.
Опис роботи
Один із найпопулярніших творів Клодіона, відомий в основному з відливів ХІХ ст. Варіанти зберігаються в багатьох музейних та приватних колекціях. Робота створена на основі твору Овідія «Скорботні елегії». За міфологією, малого Вакха (Діоніса) виховувала Іно, сестра його матері Семели, покараної Герою за зраду з нею Зевса, та чоловік Іно, беотійський цар Атамант (Афамант). У динамічній скульптурній сцені зображено чоловіка та жінку у ході вперед. Справа у злегка зігнутій позі крокує молодий чоловік (Атамант), адже на його спині сидить малий оголений хлопчик (Вакх), що тріумфально здіймає праву руку. Атамант притримує дитину лівицею, обернувши голову вліво – туди, де представлена фігура молодої жінки (Іно), зображена з оголеним бюстом. Жінка, піднявши догори праву руку, нахилилася назад, спрямовуючи погляд на Вакха-тріумфатора. Під ногами чоловіка модельовано місткий перев’язаний клунок. За спиною Іно групу наздоганяє ще один маленький хлопчик (син Іно та Атаманта Леарх (?)), який, здійнявши руки, б’є у тамбурин. На зворотній стороні скульптурної композиції детально модельовані драперії легких накидок персонажів. Скульптурна група встановлена на низький подіум, до якого прикріплена шурупами.
Надписи та символи
На підставці-подіумі проритовано: «Clodion». На березі подіуму білилами напис: «С-І-610/ Л.ОКГ». На звороті у заглибленні відливу подіуму напис чорним: «75. GNML».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького