Колекція

Верона. Площа Ербе

Ян Ціонглінський

  • Верона. Площа Ербе 2
  • Верона. Площа Ербе 3
Основна інформація
ID
Ж-2934
Автор
Ян Ціонглінський
Назва
Верона. Площа Ербе
Дата створення
1901
Країна
Італія
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно на картоні олія
Розміри (висота x ширина, см)
22.3 x 30.2
Додатково
Інформація про автора
Автор
Ян Ціонглінський
Автор мовою оригіналу
Jan Ciągliński
Роки життя
1858–1913
Країна
Польща
Біографія
Ян Ціонглінський – польський живописець, який жив та працював у Росії. Його твори вважаються першими зразками російського імпресіонізму. Художник народився 8 лютого 1858 р. у Варшаві. Після закінчення ІІІ Чоловічої гімназії у Варшаві в 1876 р. вступив до Варшавського університету на відділ медицини. Навчався також малярства у Войцеха Герсона, пізніше в 1877–1878 роках – у Художньому класі у Варшаві. На другому році навчання перевівся на природничий відділ, а в січні 1879 р. виїхав до Петербурга, де від лютого був вільним слухачем, а після здачі іспиту з рисунку з натури літом того ж року під керівництвом Павла Чистякова розпочав регулярне навчання у Вищій художній школі живопису, скульптури й архітектури при Петербурзькій академії мистецтв. З 1881 р. веде педагогічну діяльність, викладаючи спочатку в Художній школі Товариства заохочення образотворчого мистецтва в Петербурзі, а від 1902 р. як професор Вищої художньої школи при Академії образотворчого мистецтва. Заснував також приватну школу. У імпресіоніста Яна Ціонглінського навчалися «Три Зосі»: молоді аристократки подруги-польки – Софія Налепінська, Софія Сегно та Софія Бодуен де Куртене; пізніше три подруги закохалися у Михайла Бойчука, стали бойчукістками. Восени 1906 р. за творчу і педагогічну роботу отримав титул академіка, а в 1911 р. став дійсним членом Академії мистецтв. До 1893 р. показував свої роботи в Петербурзі на щорічних академічних виставках, та коли у 1894 р. його та інших художників було відхилено, вони влаштували власну виставку “Refuses”. У тому ж році виїхав на короткий період до Парижа, де навчався в Бенжамена-Константа. Від 1899 р. брав участь у виставках Незалежних, а від 1900 р. – у виставках організованого за його участі товариства «Світ мистецтва». Крім згаданих виставок, Ціонглінський неодноразово виставлявся у Варшаві, в 1894 у Львові, в 1900 у Кракові, в 1891 у Берліні, а також кілька разів у Парижі. Помер художник від важкої хвороби 6 січня 1913 р. у Петербурзі. Згідно з волею покійного, всю його творчу спадщину слід було поділити між польськими музеями у Варшаві, Кракові, Познані, Львові, Вільнюсі. Однак Розподільна комісія, призначена до поділу спадщини, прийняла рішення передати роботи ще до інших музеїв, зокрема до Львівської національної галереї мистецтв. Уся колекція робіт Яна Ціонглінського, що знаходиться у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, нараховує 137 робіт.
Опис роботи
Як це було поширено на початку ХХ століття, художник шукав натхнення у подорожах до екзотичних країн. Оскільки мешкав Ян Ціонглінський переважно в Петербурзі, місті з характерним монохроматичним пейзажем та скупим світлом, то його мандрівки до сонячних країн стають зрозумілими. У 1901 році Ян Ціонглінський здійснив подорож північною Італією, відвідав Верону, Лугано та озеро Гарда з його околицями. Історично склалось так, що письменники, художники та архітектори завжди тягнулись до Італії, як до країни, сповненої мистецтвом. Тут продовжували освіту, шукали натхнення, черпали емоції, які втілювалися в нових творах. Озеро Гарда здається майже що морем в обрамленні Альп і Паданської рівнини. Воно оточене пальмами, олеандрами, оливковими деревами і виноградниками, а його води омивають цілих три регіони Італії: Ломбардію, Трентіно-Альто-Адідже і Венето. У його околицях розташовано безліч мальовничих «борго» – маленьких містечок, прибережних променадів, гаваней, великих міст, повних життя, парків і природних заповідників. Неподалік розташована Верона – одне з найромантичніших міст світу, оспіване великим Шекспіром, оповите безліччю таємниць і загадок, яке незмінно привертає людей, кожен з яких прагне знайти в цьому місці щось особливе.