Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено постать, юнака або підлітка, одягненого у традиційний народний одяг. Він одягнений у довгий плащ або каптан, широкі шаровари, вишиту чи оздоблену орнаментом сорочку, на голові дуже висока смушева шапка. Юнак взутий у постоли або ж легкі черевики. Ліва рука відставлена в сторону та тримається за плетений тин, що, вочевидь, підходить до сільської хати. Постать стоїть у повний зріст, обличчям до глядача, правою зігнутою рукою взявся за край каптана. Фігура показана на фоні прочинених дверей до селянської оселі, до якої підходить земляна дорога огороджена тином за яким видніються кущі. Зображений хлопець у спокійній статичній позі, вираз обличчя спокійний та стриманий, можливо, дещо сумний. Голова трохи схилена, погляд спрямований в сторону дороги, що, вочевидь, йде від хати. Лінії тонкі, м’які, обережні, але точні, відчутна увага до деталей в одязі, позі, головному уборі та фоні. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.