Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено чоловіка – ремісника або торговця, який спеціалізується на виготовленні та продажу кошиків та сит (решіт, просіювачів для борошна чи круп). Це типовий представник міського або ярмаркового типу ремісника ХІХ століття. Одяг типовий для нижчих прошарків суспільства середини або другої половини ХІХ століття. Висока хутряна шапка у формі ковпака, довга свита або каптан із поясом, вузькі штани, взутий у злегка зморщені чоботи, які зручні для довгих переходів. Чоловік молодого або середнього віку, зосереджений, із серйозним чи нейтральним виразом обличчя. Він зображений у динаміці – рухається або щойно зупинився, вірогідно, у місті чи на ярмарку. Це мандрівний торговець товаром власного виробництва, який переносить на собі. На його плечах і спині величезна кількість виробів різного розміру, складених один в одного. Один стос із кошиками несе на спині прикріплений ременем до тіла, другий із ситами й решетами – на грудях. В правій опущеній долу руці тримає іще декілька невеликих лійок або сит. Фон містить архітектурні елементи міста, зокрема, видно кут будівлі з кам’яною кладкою, позаду також кам’яні споруди, очевидно, житлові будинки, вулиця. Тобто перед нами торгова або міська сцена, не сільське середовище. Графічна техніка представляє чіткий, ретельно виконаний контур, із широкою деталізацією. Особливу увагу приділено текстурі виробів видно структуру ободів, сітки всередині та одягу ремісника складки, форми, шви передані точно й натуралістично. Обличчя персонажа прописане чітко, але без деталізації рис. Композиція статична, проте поза, положення ніг та рівновага тіла передають рух. Рисунок вдало передає та фіксує типову постать ремісника й торговця ХІХ століття. Такі образи були поширені в альбомах мандрівників, етнографів або художників, які документували народне життя. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького