Мейндерт Гоббема – один із основних представників пейзажного живопису в Амстердамі другої половини XVII століття. У 1659-му році він познайомився з пейзажистом Якобом ван Руйсдаелем та розпочав у нього навчання, яке стало вирішальним у формуванні стилю митця. На початку кар’єри Гоббема наслідував манеру вчителя, однак згодом відійшов від похмурої атмосфери його робіт у бік яскравіших колірних рішень. Спеціалізацією художника стали лісові пейзажі, краєвиди з дорогами, ставками і водяними млинами. На картині відтворено популярний мотив голландського пейзажу – водяний млин біля невеликої річки з рибалками із собакою на містку, з-поміж кремезних вікових дерев. Реалізму зображенню надає ретельне світлотіньове моделювання, прихованого драматизму – активна пластика хмар. Побудова ландшафту наслідує популярним у час розквіту голландського пейзажного малярства у 1640–1680-му рр. композиційним схемам, в яких зображення групувалось навколо центральних елементів – водяних млинів, дерев, пагорбів, господарських будівель, хатин. Характерною для Гоббеми є ідеалізація краєвиду задля відтворення гармонії життя поруч із природою.