Колекція

Милосердний самарянин

Федеріко Бенкович

  • Милосердний самарянин 2
  • Милосердний самарянин 3
Основна інформація
ID
Ж-841
Автор
Федеріко Бенкович
Назва
Милосердний самарянин
Дата створення
1 пол. XVIII ст.
Країна
Італія
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно олія
Розміри (висота x ширина, см)
45 x 56
Інформація про автора
Автор
Федеріко Бенкович
Роки життя
1667–1753
Країна
Венеційська Далмація
Біографія
Бенкович належить до групи венеційських художників першої половини XVIII століття, які майстерно поєднали тенебризм Джамбаттісти Пяцетти з колористичною манерою Себастяно Річчі. Митець належав до знатної сім’ї родом з острова Бразза та мав володіння в Далмації. Бенкович розпочав навчання у 1695-му році в майстерні болонського живописця Карло Чіняні. Імовірно, саме там він познайомився з Джузеппе Креспі, експресивний стиль якого вплинув на його творчість. Згодом художник переїхав до Венеції, де швидко адаптував інноваційні живописні підходи П'яцетти та Річчі. У 1717 році майстер відвідав Відень, а в 1724-му – Мілан. У творах Бенковича присутній драматичний ефект, створений кяроскуро, поєднанням холодних тонів і витягнутими диспропорційними фігурами. Наприкінці своєї кар’єри Бенкович відійшов від звичної живописної манери і надав перевагу світлішим пастельним кольорам.
Опис роботи
Бенкович належить до групи венеційських художників першої половини XVIII століття, які майстерно поєднали тенебризм Джамбаттісти П’яцетти з колористичною манерою Себастяно Річчі. Митець належав до знатної сім’ї родом з острова Бразза та мав володіння в Далмації. Бенкович розпочав навчання у 1695-му році в майстерні болонського живописця Карло Чіняні. Імовірно, саме там він познайомився з Джузеппе Креспі, експресивний стиль якого вплинув на його творчість. Згодом художник переїхав до Венеції, де швидко адаптував інноваційні живописні підходи Пяцетти і Річчі. У 1717 році майстер відвідав Відень, а в 1724-му – Мілан. У творах Бенковича присутній драматичний ефект, створений кяроскуро, поєднанням холодних тонів і витягнутими диспропорційними фігурами. Наприкінці своєї кар’єри Бенкович відійшов від звичної живописної манери і надав перевагу світлішим пастельним кольорам. Сюжет картини розкриває притчу, яку Христос розповів після запитання, кого необхідно любити як свого ближнього. У притчі йдеться про чоловіка, на котрого на шляху від Єрусалиму до Єрихону напали злодії, обікрали та залишили скаліченим на дорозі. Повз пройшли священик і левіт, однак не допомогли у скруті. Лише самарянин зупинився і перев’язав чоловікові рани, а потім поклав на власного мула, відвіз до корчми й залишив гроші на догляд. Бенкович зобразив на передньому плані момент, коли самарянин перев’язує постраждалому рани. Позаду розгортається пейзаж з зображенням левіта і священика. Особливістю роботи є використання світлотіньових контрастів і холодної палітри кольорів, притаманної ранньому періоду творчості художника. Імовірно, картина слугувала підготовчим ескізом (моделло) для більшої композиції.