Картина традиційно приписується авторству Бартоломео Біскаїно. Однак, імовірно, що вона належить іншому невідомому генуезькому художнику середини XVII століття. На картині зображений молодий Купідон, що стоїть перед глядачем та робить непристойне неподобство. Під його ногами лежать різні предмети світської розкоші: аркуші з нотним станом, скрипка, голова античної скульптури, палітра з пензликами та срібні монети. У живописі бароко домінував інтерес до антитез, особливо на тему «марноти марнот», або ж «vanitas vanitatum». Картина в сатиричній манері показує, що всі земні блага, такі як мистецтво та гроші, є малозначними перед любов’ю.