Під час навчання в Краківській академії мистецтв (1926–1932) і в Парижі (1929–1931) Леопольд Левицький, учасник Краківської групи митців (1932–1937), перебував під впливом мистецьких методів авангарду, що позначилося на його подальшій творчості. У часи навчання молодий художник захопився ліво-авангардними рухами, насамперед, їх мистецьким вираженням у футуризмі та конструктивізмі. У червні 1932 року виставив твори виразно антидержавного та політичного змісту на річній звітній виставці студентів Академії, був за це виключений із Академії. Політична ситуація та суспільна проблематика є магістральною темою творів художника раннього періоду. Зважаючи на те, що об’єктом зображень ставали широкі верстви населення – від людей убогих, знедолених, робітників, до представників політичної еліти, художник акцентував увагу на психологічній характеристиці зображуваних, щоб підкреслити соціальні контрасти.