Колекція

Вулиця

Леопольд Левицький

  • Вулиця 2
Основна інформація
ID
Г-IV-3027
Автор
Леопольд Левицький
Назва
Вулиця
Дата створення
1930
Країна
Польща
Техніка
друкована графіка офорт суха голка
Матеріал
відбиток на папері
Розміри (висота x ширина, см)
13.7 x 13.7
Інформація про автора
Автор
Леопольд Левицький
Роки життя
1906–1973
Країна
Австро-Угорська імперія
Біографія
Український графік і живописець. Майстер естампної графіки. Одна з ключових постатей у формуванні обличчя модерної української графіки. Народився в с. Бурдяківці Тернопільської області. Навчався у 1930–1931 роках у Парижі, згодом – у Краківській академії мистецтв (1931–1932). Творча діяльність Левицького розпочалася з часів навчання у Краківській академії мистецтв, де відбулося становлення його творчої особистості. Краківське мистецьке середовище, в якому перебував Левицький, формувало його світогляд, систему ідеалів, політичні переконання, що зумовило специфіку художнього мислення митця. Ініціатор та співзасновник об’єднання «Краківська група». У 1932 році організував виставку, яку через соціальну спрямованість і гостру тематику творів було закрито. Художника ув’язнили на три тижні, виключили з Академії. У 1930-х роках за ним наглядала поліція. Від 1935-го проживав у Чорткові Тернопільської області, іноді виїздив на виставки до Львова, Кракова та Станиславова. У вересні 1939-го очолив міськраду в Чорткові, співпрацював із газетою «Нове життя», працював декоратором Будинку офіцерів. Від Другої світової війни художник разом із дружиною Євгенією Надляр втекли до Узбекістану. У 1946 р. Левицький оселився у Львові, де вступив до новоствореної Спілки художників СРСР, підставою для вступу був цикл графічних робіт, створених в Узбекістані. На творчість художника, без сумніву, вплинуло середовище Львова. У 1960-х роках художник виробив неповторну стилістичну манеру, в якій поєдналися безпосередність і технічність. Помер митець із різцем у руці за робочим столом 14 травня 1973 р. Похований у Львові, на Личаківському цвинтарі. За життя Леопольд Левицький не мав жодної персональної виставки. Перша виставка відбулась у Львові (1974), через рік після смерті художника.
Опис роботи
Під час навчання в Краківській академії мистецтв (1926–1932) і в Парижі (1929–1931) Л. Левицький, учасник Краківської групи митців (1932–1937), перебував під впливом мистецьких методів авангарду, що позначилося на його подальшій творчості. У доробку майстра домінують дві образні теми – людина і місто. Ці два начала – гуманістичне й урбаністичне – концептуально взаємодоповнювальні та взаємозалежні. Образ людини та образ міста супроводжували митця від початку його творчого шляху, а саме з 1930-х років. У композиціях творів цього часу виразно прочитуються модерні мистецькі тенденції. Творчий інтерес до мистецьких методів авангарду, захоплення пізнім кубізмом та експресіонізмом, активна суспільно-політична діяльність художника і його особиста позиція обумовили тематичний спектр образів. Попри домінантну індустріально-урбаністичну сюжетику творів, інспіровану захопленням пластичною мовою футуризму та кубофутуризму, дуже велике значення для митця має зображення людини: портрет, цілофігурне зображення, жанрова картина. Суспільна проблематика є магістральною темою творів художника раннього періоду. Зважаючи на те, що об’єктом зображень ставали широкі верстви населення – від людей убогих, знедолених, робітників, до представників політичної еліти, художник акцентував увагу на психологічній характеристиці зображуваних, щоб підкреслити соціальні контрасти.