Поряд з портретами міщан та шляхти значне місце в українському живописі займали зображення духовних осіб. Їх малювали за канонічною схемою у костюмі духовного сану певного рангу. У портретну галерею вводили зображення видатних церковних діячів: митрополитів, архієпископів, представників духовної еліти. Часто роботи писали у стриманій кольоровій гамі, без надмірної декоративності, наділивши їх особливою виразністю та увагою до облич і характерів зображуваних. Портрет вірменського духівника написаний у контрастній колористичній гамі, в якій домінує чорний колір з насиченим червоним і білим. Художник достовірно зафіксував індивідуальні риси: повновидне смугляве обличчя, обрамлене густим чорним волоссям, масивний ніс, великі очі, над ними – широкі чорні брови. У портреті присутні характерні для провінційного художника деталізація образу, площинність.