EN
Колекція

L’espace (Простір)

Каєтан Стефанович

  • L’espace (Простір) 2
  • L’espace (Простір) 3
Основна інформація
ID
Ж-2727
Автор
Каєтан Стефанович
Назва
L’espace (Простір)
Дата створення
1912–1913
Країна
Польща
Техніка
олійний живопис
Матеріал
картон олія
Розміри (висота x ширина, см)
102 x 74
Додатково
Тип
живопис
Жанр
символічний декоративний сюжетний
Провенанс
Передано зі збірки Сабіни Стефанович у 1940 р.
Інформація про автора
Автор
Каєтан Стефанович
Автор мовою оригіналу
Kajetan Stefanowicz
Роки життя
1886–1920
Країна
Польща
Біографія
Каєтан Стефанович – один із найяскравіших представників львівської сецесії, відомий як графік, декоратор, ілюстратор. Його творчість вирізняється орієнтальними мотивами, площинністю і складною символікою образів. Народився художник 12 липня 1886 року в місті Дрогобич в інтелігентній вірменській родині. Навчався у батька – художника Антоні Стефановича, у Львівській політехніці на відділі архітектури у Едгара Ковача, в 1906–1908 роках – у Краківській академії мистецтв у Юзефа Панкевича та Юзефа Мегоффера, в 1908–1910 роках – у Мюнхенській академії мистецтв у Отто Зайтца. 1911 року отримав стипендію Фундації Л. Сапєги і продовжив навчання в Парижі в Національній школі декоративного мистецтва. З початком Першої світової війни у 1914 році вступив до лав Східного легіону у Львові та розпочав військову службу. У 1920 році залишився у складі офіцерського запасу на посаді референта з навчальної роботи у Міністерстві військових справ, але з початком польсько-радянської війни повернувся до свого полку на фронт. Загинув від кулі снайпера 20 вересня 1920 року під Рогачовим (тепер Гомельська обл., Білорусь). Похований на Личаківському цвинтарі на військовому меморіалі.
Опис роботи
У період 1912–1913 рр. Каєтан Стефанович створює п’ять живописних картонів «Фавни», «Простір», «Жінка і змія», «Мовчання» та «Царевич і смерть», які, можливо, були задумані ним як серія проектів декоративних панно (свідченням чого є майже однаковий (з відхиленнями у декілька сантиметрів) розмір картонів та візуальна цілісність їх художнього виконання, повторюваність композиційних прийомів, споріднена колористика). Принципи декоративізму та орнаментальності зберігаються, як і в інших творах художника, можливо, навіть дещо загострюючись – він стилізує природні форми до криволінійних площин, членуючи об’єми на дрібні елементи, застосовує контур так, що подекуди образи стають доволі важковпізнаваними. Серед можливих варіантів прочитань, серію цих панно можна розглядати як еволюцію чуттєвості, розвиток і завершення жіночого почуття. Символи у цих творах переплітаються один із одним, наче лінії сецесійних орнаментів.

Інше