У період 1912–1913 рр. Каєтан Стефанович створює п’ять живописних картонів «Фавни», «Простір», «Жінка і змія», «Мовчання» та «Царевич і смерть», які, можливо, були задумані ним як серія проектів декоративних панно (свідченням чого є майже однаковий (з відхиленнями у декілька сантиметрів) розмір картонів та візуальна цілісність їх художнього виконання, повторюваність композиційних прийомів, споріднена колористика). Принципи декоративізму та орнаментальності зберігаються, як і в інших творах художника, можливо, навіть дещо загострюючись – він стилізує природні форми до криволінійних площин, членуючи об’єми на дрібні елементи, застосовує контур так, що подекуди образи стають доволі важковпізнаваними. Серед можливих варіантів прочитань, серію цих панно можна розглядати як еволюцію чуттєвості, розвиток і завершення жіночого почуття. Символи у цих творах переплітаються один із одним, наче лінії сецесійних орнаментів.