Назад

Іконостас «Страсті Христові»: Зняття з хреста, Покладення до гробу, Жінки-мироносиці біля гробу Господнього, Явлення Христа Марії Магдалині

невідомий

  • Іконостас «Страсті Христові»: Зняття з хреста, Покладення до гробу, Жінки-мироносиці біля гробу Господнього, Явлення Христа Марії Магдалині 2
  • Іконостас «Страсті Христові»: Зняття з хреста, Покладення до гробу, Жінки-мироносиці біля гробу Господнього, Явлення Христа Марії Магдалині 3
  • Іконостас «Страсті Христові»: Зняття з хреста, Покладення до гробу, Жінки-мироносиці біля гробу Господнього, Явлення Христа Марії Магдалині 4
  • Іконостас «Страсті Христові»: Зняття з хреста, Покладення до гробу, Жінки-мироносиці біля гробу Господнього, Явлення Христа Марії Магдалині 5
Основна інформація
ID
Ж-4133
Автор
невідомий
Назва
Іконостас «Страсті Христові»: Зняття з хреста, Покладення до гробу, Жінки-мироносиці біля гробу Господнього, Явлення Христа Марії Магдалині
Дата створення
поч. XVIII ст.
Країна
Україна
Культура
Риботицька школа
Техніка
темперний живопис
Матеріал
дерево темпера
Розміри (висота x ширина, см)
108.5 x 78.5
Інформація про автора
Автор
невідомий
Країна
Опис роботи
«Страсті Христові» XVII – поч. XVIII ст. – це робота, що складається із серії монументальних багатосюжетних ікон, які слід розглядати зверху вниз, рядами зліва направо. Композиція твору вирізняється великою кількістю іконографічних зображень з багатофігурними сценами: 25 горизонтально видовжених клейм з євангельськими сюжетами, що оповідають про останні дні земного життя Ісуса. Автор твору наслідував традиції Риботицької школи іконопису, малярі якої часто зверталися до теми страстей Христових, спираючись на зразки західноєвропейського мистецтва та книжкову гравюру. Риботицькі малярі на свій лад спрощували, переосмислювали та інтерпретували іконографію канонічних зображень страстей. Чотири горизонтальних клейма є частиною монументальної ікони з с. Семенівка та зображають події зняття Ісуса з хреста, покладення його до гробу, жінок-мироносиць біля гробу та явлення Христа Марії Магдалині.

Іконографічний сюжет зняття Спасителя з хреста відбувається на тлі архітектурного стафажу, з білостінними будівлями з червоними дахами, відтворюючи які майстер надихався власними спостереженнями. Центром сюжетної композиції є зображення Спасителя – його, обережно притримуючи, знімають з хреста. Мертве, обважніле тіло Ісуса підтримує Йосип з Ариматеї. Поряд зображено сповнений емоційної напруги сюжет оплакування: жінки-мироносиці, схиливши голови, на колінах припадають біля страждальної Богородиці. Попри зворушливу простоту відтворених образів, у них відчувається глибокий ліризм.

Сцена покладення Ісуса до гробу, запозичена із західноєвропейської іконографії, відбувається в окресленій овальній печері. Чоловіки кладуть тіло Христа в домовину, а жінки його оплакують. Богородиця у розпачі підняла руки вгору. Прямокутна порожнина відкритої могили виділяє тіло Спасителя, загорнуте у саван.

Жінки-мироносиці біля гробу Господнього – одне з іконографічних зображень, присвячених Воскресінню Христа. Прийшовши вранці до гробу для помазання тіла Ісуса пахощами, жінки побачили лише порожній гріб, де їм з’явився ангел і сповістив про Воскресіння Месії. Сцена відтворена на гористому поземі, де вдалині проглядаються мури міста біля схематизовано відтвореної печери. На передньому плані – три дещо присадкуваті жіночі фігури з лаконічно окресленим контуром. На їх округлих вибілених ликах проступає рум’янець – характерний прийом майстрів Риботицької школи.

Одне із зображень на клеймах зображує перше з’явлення Спасителя після воскресіння: «Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з’явився найперше Марії Магдалині…» (Мр 16:9). Сюжет розгортається на гористому поземі зі схематизованим архітектурним стафажем на задньому плані. Особлива увага риботицьких майстрів до деталей проявляється у відтворенні постаті Христа в образі садівника – на це натякає капелюх на голові та лопата у руці Месії.

Іконографічні канонічні зображення клейм вирізняються багатою декоративністю та деталізацією, теплою колірною гамою з плавною зміною тональності, побудованій на поєднанні оливкової, сіро-блакитної та червоної барв. Сцени вирізняються простотою, безпосередністю та експресивною виразністю рисунка.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького