[Академія в Лаґадо] (аркуш 3 із серії «Королівство Абсурдів Джонатана Свіфта»)

Графічна спадщина Олександра Аксініна містить серії офортів за мотивами деяких літературних творів, одним з котрих є «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта (1977–1978). У цій серії (так само, як і в інших, наприклад за мотивами «Аліси в Країні див» Льюіса Керрола), Аксінін часто перетворює тексти в частину зображення. Творчому світу художника характерна згущена інтелектуальна атмосфера, сповнена «кодами естетичної інформації». Він «вводить у свої роботи предметний ряд, який символічно має відтворити не окрему частину тексту, а дати образ тексту загалом, служити знаком, матрицею ілюстрованого словесного твору», зазначає мистецтвознавець Михайло Соколов.
3-й аркуш з 11-ти офортів із серії «Королівство Абсурдів Джонатана Свіфта». Одна з ранніх робіт художника. Крізь алюзію автора проходить частина ІІІ  «Мандрів Гуллівера» англомовного ірландського письменника-сатирика XVII–XVIII століть Джонатана Свіфта. Героя «Мандрів» Лемюеля Гуллівера пірати висаджують на острів Балнібарбі, яким керує король з летючого острова Лапути. У столиці Балнібарбі Лаґадо влаштовано Академію прожектерів, в якій розробляють безглузді прожекти, пропонують дивоглядні винаходи,  а честолюбні «дослідники» перебувають у своєму ірреальному світі. Композиція Олександра Аксініна, замкнена у коло-сферу, яка у даній гравюрі подібна на гарбуз. У верхній частині шкірка плоду представлена як океанський простір, в якому загубилися три вітрильники – натяк на те, що герой потрапив на острів з корабля. Плодоніжка нагадує зігнуту Пізанську вежу, увінчану капелюшком (натяк на погано зведені будинки у Лаґадо). Посередині гарбуза по вертикалі вирізана долька: її  порожнина  становить композиційний акцент твору. Сюди мініатюрний персонаж, сидячи на грані океанської гладі, опускає вниз вудочкою наповнене чимось відерце, від якого, як тінь, відбивається овал на порожньому зрізі. Нижче по діагоналі летять донизу порожні миски. Ця зграя мисок спадає долу, починаючи з лівої частини сфери, де посуд зображений на тлі перерізу гарбуза. У секціях перерізу зліва чиняться чудернацькі процеси, пов’язані з приготуванням їжі, про що свідчать м’ясорублені змійки (перегін нечистот), просочені з краників вгорі. Однак вони мало нагадують їстівні субстанції. Про куховаріння свідчать також порожні каструлі, ножі, виделки, розкидані по поличках у секціях перерізу, а також миші, що споживають їдло з годівниці внизу. Зліва у крайній секції зображена фігура людини в шляхетному одязі – це герой роману Гуллівер. Можливо, що з ним асоціює себе сам автор, підпис якого проритований внизу, у порожнині вирізаної дольки, поруч із гостроверхими штирями долівки шкірки:  А. АКСИНИН–77.  Фантасмагоричний процес продовжується у перерізі гарбуза справа від вирізаної дольки, куди перелітає зграя мисок, перемежовуючись там з масками, фрагментами фігур, що в цілому нагадують людські подоби, які серйозно займаються своїми «дослідженнями».
Художник «проєктує» роман Свіфта на сучасну йому дійсність, завуальовуючи певні нюанси в пучині інтелектуальної сатири англо-ірландського митця. В даному творі художник наслідує композиційну наповненість та символічні основи нідерландського художника XV–XVI століть Ієроніма Босха.

Справа внизу під відтиском авторський підпис «А. Аксінін – 78»