Абстрактна пластика

Михайло Дзиндра

Основна інформація
ID
ФД-76
Автор
Михайло Дзиндра
Назва
Абстрактна пластика
Дата створення
2000
Країна
Україна
Техніка
ліплення
Матеріал
цементна суміш армована металева сітка фасадна акрилова фарба аерозольна хромована фарба
Розміри (висота, см)
53
Інформація про автора
Автор
Михайло Дзиндра
Роки життя
1921–2006
Країна
США, Україна
Біографія
Михайло Дзиндра (08.11.1921–08.09.2006) – український скульптор, графік, архітектор, автор понад 1000 скульптурних, сотень графічних і кількох десятків малярських робіт. Життєвий шлях майстра розпочався у с. Демня на Львівщині (нині – Миколаївський район Львівської області), в селянській родині Василя і Катерини Дзиндр. Зародженню інтересу Михайла до скульптури сприяла народна творчість – розташовані на місцевому цвинтарі, на стінах та в інтер’єрі костелу експресивні, наївні, життєствердні різьби місцевих майстрів. 

Початки мистецької освіти М. Дзиндра здобув у Андрія Коверка – знаного львівського пластика, до якого на навчання, ймовірно, в 1935 році юнака скерував старший брат Євген. Систематичні фахові студії пов’язані з львівською Мистецько-промисловою школою, де М. Дзиндра навчався у 1941–1944 рр. Наставниками майбутнього скульптора стали виважено класичний Іван Севера та Микола-Богдан Мухін – автор романтично піднесених, національно наснажених, експресивних скульптурних робіт. 

Війна привела М. Дзиндру до Братислави, згодом – до табору переміщених осіб під Мюнхеном, де художник організував школу різьби. Разом із Юрієм Соловієм вступив до Спілки митців Німеччини (1946). Долучився до українських емігрантських виставок – у Реґензбурзі, Берхтесгадені, Мюнхені, Бамберзі, Нюрнберзі. Здобув перші схвальні відгуки, зокрема І. Кейвана, який характеризував М. Дзиндру як представника молодої української мистецької генерації, що «почав виявляти свій талант». Синтезуючи розмаїті впливи, у другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр. М. Дзиндра створив близько 70 заснованих на міметичних принципах і випробуванні можливостей різних стилів експресивних станкових скульптурних робіт. 

1951 року разом із родиною майстер емігрував до США. Згодом долучився до першої виставки Об’єднання Мистців Українців в Америці (1952) та увійшов до бунтівної модерністської «Групи десятьох». Тяжіння М. Дзиндри до формотворчих новацій засвідчила причетність до Нью-Йоркської групи, що декларувала «свободу творчості» та «модерність» серед своїх засадничих завдань. 

1964 року на одній із групових виставок М. Дзиндра «зустрівся з геніальним українським майстром Олександром Архипенком» та, «приїхавши додому, розбив усі свої “тематичні скульптури”». Наступні десятиліття пов’язані з відмовою від наслідування видимому, зверненням до «скульптури у стилі контемпорі», експериментами в концепціях «скульптури пластичних асоціацій», «абстрактної пластики вільної форми», «пластики архітектурної форми», створенням рельєфних абстрактних композицій, гротескних портретів, графічних і малярських робіт. 

У 1960–1970-х рр. М. Дзиндра проживав в окрузі Патнем на північ від Нью-Йорка, й на території садиби експонував скульптури, що на тлі природного ландшафту набували нових семантики та пластичних звучань. Згодом оселився у Флориді, де власноруч збудував дім і майстерню. Мріяв про Музей сучасного мистецтва, що об’єднає твори українських емігрантів-митців. 

1991 року митець повернувся в Україну й доправив сюди близько 1000 своїх скульптурних робіт. У 2005 році у Брюховичах біля Львова зусиллями М. Дзиндри та його дружини п. Софії було відкрито «Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри», нині – музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв. 

Помер М. Дзиндра 8 вересня 2006 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Над могилою майстра розташована копія його твору «Фантазія віруючим» із лаконічним абрисом асоційованих із пам’яттю і вічністю гнучких абстрактних форм.
Опис роботи
Робота належить до циклу абстрактної пластики, без конкретного сюжету, автор концентрується на стилізації пластичної форми, фактурі і тональних рішеннях. Скульптура має зім’яту тонку, суцільну форму, посередині отвір овальної форми, вздовж боків скульптура має загнуті краї, з іншого боку знаходиться абразивна лінія, що з’єднує краї скульптури. Тонована під темно-зелений колір зі срібними переходами на вигнутих місцях.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького